Як Ахметов топить "Маріуполь" в темі патріотизму і допомагає Суркісу

Минулого уїк-енду "героями" скандалу з футболками на підтримку української армії (точніше – з їх відсутністю на тілі футболістів) став "Шахтар", до гравців якого на цій підставі з'явилися питання у представників Нацкорпусу та фанатів, які вони поставили перед гравцями тет-а-тет. Але довго "Шахтар" не залишався єдиною ціллю для "виховної роботи" українських патріотів – після нового туру УПЛ компанію "гірникам" має скласти інший клуб з Донеччини – "Маріуполь".

Ще минулого тижня "Маріуполь" перед матчем проти "Ворскли" в Прем'єр-лізі запам'ятався таким собі "напівскандалом" – клубу, за словами його керівників, не вистачило футболок на підтримку українських воїнів АТО, тому в такій футболці вийшов лише воротар команди Рустам Худжамов. Ту історію швидко забули на фоні скандалу "гірників", а представники Федерації футболу воїнів АТО навіть похвалили "Маріуполь" за те, що в одній футболці вони все ж вийшли і перед матчем пояснили ситуацію, вирішивши її з організаторами з боку федерації.

Але потім, вже наступного тижня приазовський клуб одразу двічі викликав на себе вогонь патріотично налаштованих любителів українського футболу. Перший раз – коли на матч молодіжної першості проти "Динамо" гравці "Маріуполя" не вдягнули футболки на підтримку армії, і другий – коли вже на матч УПЛ проти киян приазовці вийшли без яких-небудь футболок на підтримку ЗСУ, тоді як їх суперник підтримав акцію і вшанував військових.

Що це було? Ось питання, яке цікавить більшість української футбольної громадськості після 18-го туру УПЛ (нажаль, чисто футбольні речі в нашій країні вже давно відійшли на другий план). Керівники "Маріуполя", тренери і футболісти цієї команди щось хочуть сказати нам, не вдягаючи футболки на підтримку ЗСУ, які нещодавно були офіційно рекомендовані ФФУ і УПЛ? Чи може "Маріуполю" хтось каже не вдягати футболки? А хто і навіщо – здогадатися не так вже й важко, порахувавши орендованих футболістів з "Шахтаря" у складі приазовців і змоделювавши ситуацію на медіа-просторі після чергового скандалу з патріотичними футболками. Тепер про "Маріуполь" і їх патріотизм будуть говорити на провідних спортивних ресурсах, а попередніх "героїв" так званого "футболкогейту" потрохи забуватимуть, що вигідно "Шахтарю", який так і не навів "залізних" аргументів у відповідь на питання "Чому команда не погодилася вийти на матч з "Олімпіком" у футболках "Мій тато - герой"?

Звісно, ми не знайдемо ніяких письмових доказів того, що саме з клубу Ахметова до "Маріуполя" надійшло розпорядження проявити свій "непатріотизм", але сперечатися з тим, що саме "Шахтарю" вигідна поява на інформаційному просторі нового об'єкту для критики, безглуздо. Як і з тим, що у "гірників" є серозні важелі впливу на клуб з Маріуполя, головні з яких – орендовані гравці і менеджери з "шахтарським минулим".

Шкода лише для Ахметова та Палкіна, що нинішня історія і "жертва", принесена у вигляді "Маріуполя", фактично руйнує всі зусилля, які були раніше докладені до ситуації на підтримку приазовців у історії з матчем проти "Динамо", яке відмовилося приїхати до міста у прифронтовій зоні. Адже всі тодішні заклики керівників "Маріуполя" до Суркіса і його команди "бути патріотами і зіграти хоча б для українських військових, які служать в Маріуполі", розбиваються вщерть після того, як гравці самого "Маріуполя" вже вкотре не можуть навіть футболки на підтримку ЗСУ і воїнів АТО одягти. І в "Динамо" на цій темі просто не могли не зіграти, і ще обов'язково зіграють в майбутньому. Таке от "перетягування патріотичного канату" в українському футболі виходить.