Фізик і стронгмен: Хто такий Гераскевич - кращий українець на Олімпіаді-2018

Історичне право для нашої держави завоював 19-річний Владислав Гераскевич – він став єдиним українцем, який завоював путівку на Олімпійські ігри-2018 у скелетоні. Хоча ще декілька років тому в житті Влада не було навіть згадки про такий екзотичний для наших країв вид спорту.

В дитинстві та в юні роки Гераскевич чудово проявляв себе у інших видах спорту – зокрема, в боксі та важкій атлетиці. Цьому сприяли і гени, адже Владислав – син відомого українського тренера Михайла Гераскевича, який є рекордсменом і переможцем чемпіонатів СРСР із гирьового спорту, а вже як тренер підготував українську команду з богатирського багатоборства, яка по праву вважається однією з найкращих у світі. Зокрема, вихованка Гераскевича-старшого Ніна Геря декілька років тому завоювала титул "Найсильнішої жінки планети", а пізніше такий же титул завоювала Ольга Лящук. То ж, син Михайла Владислав також мав за плечима надійного порадника у тому, як стати сильнішим.

Поради та допомога батька не могли не піти на користь Владу – у два роки він вже віджимався від підлоги 200 разів, у три роки вже займався у спортзалі, у п'ять років займався боксом, а згодом вирішив спробувати себе і у інших єдиноборствах, паралельно займаючись танцями. Пізніше Владислав став підопічним свого батька, який готував учасників змагань зі стронгмен-спорту – також відомого як богатирські ігри. І треба зауважити, що Гераскевич-молодший був настільки перспективним стронгменом, що йому передрікали навіть титул чемпіона світу. Адже не кожен може в 14-річному віці пронести на плечах 360 кг ваги декілька метрів. Влад зміг, чим здивував навіть досвідчених "стронгів".

Втім, вже у 15 років Гераскевич кардинально змінив сферу своєї спортивної діяльності, і цього разу, здається, остаточно вибрав свій спорт – скелетон. Для українських реалій скелетон – своєрідна спортивна екзотика. Вид спорту, у якому учасник змагань здійснює швидкісний спуск крижаною трасою на спеціальних санях без рульового керування, лежачи обличчям вниз, і керуючи скелетоном (назва саней ідентична виду спорту) за допомогою шипів на носках черевиків, не лише не має традицій в Україні, але й нормальних умов для існування.

Траси для скелетону не будуються, адже фінансування виду спорту, в якому країну жодного разу ніхто не представляв на Олімпійських Іграх, не є пріоритетним. То ж нашим спортсменам-скелетоністам, які хочуть досягти успіхів на цьому слизькому у всіх значеннях слова шляху, доводиться їздити тренуватися за кордон. Та ще і переважно за власний кошт. Адже, як зізнається сам Гераскевич, фінансової допомоги держави не вистачає. І це ще м'яко кажучи. Точних цифр фінансування скелетону в Україні Влад Гераскевич не наводить, але ми й самі можемо приблизно порахувати: за 4 роки держава виділила на підготовку до Олімпіади 265,5 млн грн., з яких більше половини пішло на біатлон (60 млн лише минулого року), а на всі інші зимові види спорту – менше половини. Якщо оцінити місце скелетону у ієрархії зимового спорту держави, то навіть декілька сотень тисяч на рік буде великим щастям.

Не дивно, що Гераскевичу доводиться вкладати власні кошти у підготовку за кордоном. Готується він у Латвії, під керівництвом свого батька (який не лише стронгмен і важкоатлет, але і в минулому бобслеїст) та під наглядом відомого тренера Дайніса Дукурса, чий син Мартінс є одним із лідерів світового скелетону. Цікаво, що Дукурс-старший навіть дозволив Гераскевичу тренуватися з юнацькою збірною Латвії, яка є одним з лідером світового скелетону. Цей досвід дуже допоміг Владу у його прогресі. Як і постійні заняття над фізичною формою під орудою батька.

Але повернемося до фінансування. Щоб ви розуміли, як багато коштів треба на підготовку скелетоніста, ось вам невеличкий "прейскурант": один спуск коштує 25 євро, а оренда естакади – 150 євро на годину. Вартість скелетону (цих самих саней) – 6000 євро мінімум, міняти його бажано кожен рік. Вартість одного комплекту ковзанів – від 700 євро. Їх треба не менше п'яти. То ж неважко здогадатися, що державної допомоги не вистачає.

Цікаву історію щодо фінансування розповів батько нашого героя – Михайло Гераскевич. Виявляється, норвежцю Алексу Ханссену його міністерство спорту вклало в підготовку до Олімпіади 600 тис. євро на рік. Але на чемпіонаті світу-2017 Влад у нього виграв. Та й взагалі Гераскевич зі своїм смішним рівнем фінансової допомоги від держави та лише 4-річним досвідом у виді спорту зараз посідає 46 місце у світовому рейтингу. Що є просто неймовірним показником в його ситуації! І демонстрацією традиційного для наших спортсменів бойового духу – де грошей не вистачає, доводиться додавати у силі волі та завзятості тренувань.

І це дає свої плоди – рекордна швидкість, яку Гераскевич вже розвиває на трасі для скелетону, становить 133 км на годину. І Влад впевнений – він може їхати ще швидше. Світовий рекорд швидкості у скелетоні становить 146,4 км/годину, його встановив росіянин Третьяков на Олімпіаді-2010 у Ванкувері. Щоправда, спеціалісти відзначали, що такий показник став ще і результатом специфічної конструкції траси в Канаді, то ж не факт, що справа тут лише у вміннях скелетоні ста та властивостях його амуніції.

Але повернемося до героя нашого матеріалу. Потрапити на Олімпіаду в Кореї Гераскевичу було дуже складно. Адже система відбору на Ігри дуже складна, і в підсумку лише 30 чоловіків з усього світу отримали таку нагоду. Три збірні отримують по три квоти на Олімпіаду, шість – по два місця, і п'ять – по одному. Ще три – континентальні квоти для Африки, Азії та Океанії, а 30-та путівка віддається організаторам, корейцям. Оскільки Влад від України був один, йому було потрібно потрапити в топ-5 країн, які будуть представлені одним атлетом. І Гераскевичу це вдалося – історичне досягнення у скелетоні для українця підкорилося.

Чи міг Владислав розраховувати на медаль в Пхьончхані? Об'єктивно оцінюючи шанси – ні. Але свій високий рівень він все ж продемонстрував і посів підсумкове 12 місце, причому у фінальному 4-му заїзді взагалі був 7-м серед усіх учасників! Ніхто з українців на цих Іграх поки що не виступив краще за цього молодого хлопця.

То ж можемо впевнено сказати: Гераскевич - велика надія не лише українського скелетону, але і зимового спорту загалом. Будемо сподіватися, що на наступних Іграх через 4 роки Влад вже буде серед претендентів на медалі. Особливо, якщо держава допоможе 19-річному юнаку відповідною фінансовою підтримкою.

P.S. Владислав чудово розуміє, що спортивна кар'єра – лише частина його життя і вже думає про майбутнє, навчаючись на факультеті фізики в Національному університеті імені Тараса Шевченка. Батько Владислава зазначає, що у його сина є здібності у фізиці та математиці, що допомагає і у скелетоні, де дуже важливо правильно розрахувати інтенсивність розбігу перед спуском, а також інші фактори, такі як відштовхування та керування скелетоном.