Три фактори, через які "Динамо" не вибороло хоча би нічию з "Ювентусом"

Клас і мобільність. На тлі "апокаліптичних" прогнозів деяких "експертів" "Динамо" виглядало ще непогано. Чого свідчить хоча би більший відсоток володіння м’ячем за підсумками першого тайму. Однак навіть "неспеціалістам" кидалася у вічі різниця в класі між клубами. І йдеться не лише про загальний малюнок гри з його тактичними нюансами й особливостями, а й навіть про дрібні ігрові епізоди, в яких гості з півночі Італії виглядали соліднішими.

У них банально було більше часу – наприклад, на відновлення тактичних побудов після втрат м’яча. Бо "динамівці" настільки мобільно не перебудовувалися. Хоча однозначно – підопічні Мірчі Луческу діяли дисципліновано. Деколи йшли вперед, нічого гострого до перерви не створили, але й показали, що, мовляв, не зовсім ми вже в обороні відсиджуємося. На останній хвилині навіть активний Шапаренко заробив штрафний, а Циганков пробив у рамку та прямо в руки воротарю "Ювентуса" Щенсни.

Але ж епізоди тривожні виникали: махнув рукою повз м’яч воротар Бущан, але від голови К’єліні, на щастя для "динамівських" уболівальників, "круглий" оминув ворота, помилився Забарний, організувавши атаку для туринців, та обійшлося. Принаймні у першому таймі…

Розслаблення після перерви. Мабуть, головний лейтмотив розмови в роздягальні "Динамо" під час 15-ти хвилин відпочинку – дійте у тому ж дусі, все проходить у нормальному руслі. Таке враження, що саме це заколисало футболістів київського клубу. А "Ювентус" такої розслабленості не пробачив. І гол на старті другого тайму, напевно, став вирішальним.

З іншого боку, досвід румунського наставника "Динамо" мав би застерегти від такої ситуації. Можливо, так і відбувалося. Але на поле виходять не досвідчені тренери, а молоді футболісти. Помилки такого штибу їм зазвичай притаманні. Тим паче, якщо команда вважається андердогом поєдинку.

Обережність у тактиці. Так, у другому таймі "динамівці" сміливіше побігли вперед – особливо після переведення Миколенка на лівий фланг. Однак туринці по-гросмейстерськи довели справу до загальної перемоги, дозволивши киянам створювати ілюзію гостроти біля своїх воріт.

Мірчу Луческу теж можна зрозуміти. Він міг би перебудувати гру, за якої "динамівці" стрімголов би кинулися вперед великими силами, суттєво розкривши тили. Такий ризик міг би й "зайти", а могло би все закінчитися розгромом, оскільки "Ювентус" на контратаках теж уміє грати. Проте цього не сталося. 75-річний румун уникнув ганьби і тепер може розповідати, як його клубу не пощастило в матчі з чемпіонами Італії.

У підсумку – футболісти "Ювентуса" зіграли десь відсотків на 75 своїх можливостей і перемогли. Але й "Динамо" виглядало далеко не безнайдійно. А наприкінці організувало навіть справжній штурм воріт туринців із перспективним ударом від Сидорчука та штрафним від Шапаренка. Словом, гра у виконанні киян – може бути. Адже буває набагато гірше, коли зустрічаються різні за класом команди…