Людина руху: Ким є поки що єдиний кандидат на посаду президента УПЛ

Орієнтовно вони відбудуться в середині травня. Точнішу дату ще не визначили, бо коронавірус настільки глибоко втручається у всі сфери нашого життя (в тому числі й футбол), що прогнозувати щось конкретне не доводиться.

Голова Федерації футболу Львівської області та колишній віце-президент "Руху" Олександр Шевченко – головний претендент на посаду президента української Прем'єр-ліги. Головний – бо єдиний. Принаймні поки що.

Альтернативу йому спробували запропонувати "Карпати", висунувши в очільники українського футбольного чемпіонату свого колишнього віце-президента Олега Смалійчука. Але не вклалися в терміни – тому його не зареєстрували. За регламентом висунення закінчується за 10 днів до дати виборів, тобто після 17-го квітня вже всі спроби начебто втратили актуальність.

Але зараз період форс-мажорів. І саме тому епатажний Олег Смалійчук принаймні кандидатом у президенти УПЛ іще має шанси стати. І, мабуть, стане ним – на втіху прихильникам словесних феєрверків, які може видавати цей претендент. Але ось на перемогу навряд чи може розраховувати. Все ж репутація скандаліста не дозволить святкувати успіх загалом непоганому футбольному агентові.

Щодо Олександра Шевченка, то це доволі загадковий персонаж для українського футболу. Вперше в ньому він "засвітився", як віце-президент на той момент винниківського "Руху", який виступав у Другій і Першій лігах, – тобто друга людина після так само, як і Смалійчук, епатажного Григорія Козловського.

Згодом однофамілець головного тренера збірної України несподівано опинився біля керма львівського футболу, очоливши місцеву федерацію. І, варто визнати, новий керманич справді вдихнув нове життя в цю організацію. Це торкнулося і безпосередньо організаційної роботи, і медійної активності (у цьому плані великий плюс – напевно, в жодному іншому регіоні України чогось подібного немає), і вигляду приміщення (тепер, заходячи в офіс, уже на сходах почуваєшся наче в музеї з історії та сьогодення львівського футболу).

Олександр Шевченко, з усього видно, наполегливо пірнув у роботу. Деколи – розважливо, інколи – емоційно. У переважній більшості він добре організовує справу. Навіть ту, в якій, можливо, досконало не розуміється. Насамперед це вдається завдяки гострому природному розуму, хорошим організаторським здібностям і сильному характеру. Але одна справа – Львівщина, де й до його приходу футбольні справи йшли на лад, а зовсім інша – вся Україна, де і масштаби значно більші, і безладу вистачає по горло... Тому передбачати, наскільки гідним президентом УПЛ стане Шевченко, поки що складно...

До того ж, чомусь видається, що цими двома кандидатурами ситуація не обмежиться. Якщо президент "Динамо" Ігор Суркіс твердо заявив, що нікого на цю посаду не висуватиме, то "Шахтар" до останнього чогось вичікує.

В одному з інтерв’ю генеральний директор "гірників" Сергій Палкін натякнув, що найзрозумілішою для його клубу є кандидатура ще одного футбольного агента, а нині експерта телеканалів "Футбол 1 / 2 / 3" Михайла Метревелі, який неодноразово заявляв про бажання поборотися за посаду президента української Прем’єр-ліги. І якщо він справді втрутиться в цю боротьбу, то, зважаючи на кількість так званих клубів-сателітів у донеччан, вибори можуть перетворитися на запеклу та вперту "сутичку"...