ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Харків проти "Динамо"?: Навіщо "Шахтар" відроджує "жителів Донбасу"

Донецький "Шахтар" вирішив роздмухати скандал перед матчем з "Динамо" в Харкові

Depo.
12 квітня 2018 08:00
ФОТО: depo.ua

14 квітня "Шахтар" прийматиме "Динамо" в Харкові в рамках 27-го туру Прем'єр-ліги. Розрив між командами - 6 очок. До завершення чемпіонату - 5 турів. Між собою суперники зіграють ще двічі. Теоретична інтрига у боротьбі за чемпіонство зберігається. А це значить, що ажіотаж навколо харківського матчу необхідно підігрівати різними методами, щоб зацікавити вболівальника купити квиток чи сісти біля екранів телевізора, увімкнувши "футбольний" телеканал.

Враховуючи падіння інтересу до чемпіонату України та слабеньку відвідуваність матчів "гірників" у Харкові (на останню гру з "Маріуполем" прийшов 1631 глядач) на одному статусі "класичного" не сильно виїдеш. Найкращий спосіб продати товар - це змусити людей його обговорювати. А піарити матч такого калібру бажано якомога раніше. В "Шахтарі" знайшли оригінальний вихід. Для початку в Харкові вони розмістили афішу, на якій запитали: "Харків проти "Динамо"?

Далекі від футболу навряд чи побачать у цьому щось страшне та скандальне, а от ультрас та вболівальники, навпаки, лише підливатимуть масла у вогонь. А там - готовий скандальчик, який дуже потрібен для підвищення уваги до гри.

Ультрас справді відреагували оперативно. Фанати киян підготували афішу "Харків проти Ріната".

Ультрас "Металіста 1925" нагадали "Шахтарю", що харків'яни вболівають тільки за своїх.

І мають право так говорити, бо в Другій лізі на "Металіст" в матчі з "Інгульцем-2" прийшли подивитися 7186 вболівальників. Варто нагадати, що саме ультрас "Металіста" активно виступали проти переїзду "Шахтаря" до міста.

Історія була б вичерпана, якби окрім афіш на телеканалі "Футбол 1", що як відомо належить власнику "Шахтаря" Рінату Ахметову, не піарили гру словами про "об'єднання Харкова проти "Динамо".

Також на футбольних квитках "гірники" розмістили фото Тараса Степаненка зі скандального львівського матчу 2016-го року, коли він провокував київських ультрас і отримав по ногах від Ярмоленка.

Все це - не просто помилка, на яку спочатку скидалася афіша, а цілеспрямована стратегія. І в ній, з точки зору маркетологів, взагалі немає нічого поганого. "Шахтар" нагнітає ажіотаж і намагається заманити на стадіон якомога більше людей. Це їхня бізнес-модель, яка вдало працювала ще до війни. Так званий критерій "матчдей", що приносить живі гроші - вболівальник купує квиток, сувенірну продукцію, їжу та напої, приносячи клубу прибуток.

Після втечі з Донбасу від бойових дій до Києва і Львова, "гірники" опинилися у складних умовах і регулярно вляпувалися у неприємні історії. То футболки на підтримку воїнів АТО в матчі з "Карпатами" не одягнуть, то Гімн України не увімкнуть. Повні стадіони на чемпіонаті вони не збирали попри шалену кількість реклами в містах, де клуб Ахметова гастролював, бо своїми за такий короткий проміжок часу стати неможливо. Тим більше, в кожному із міст є власний клуб з історією. На єврокубках картина була протилежна, але здебільшого на матчі приходили вболівати за українську команду і подивитися на клуби калібру мадридського "Реалу".

Рік тому донецький клуб переїхав зі Львова у Харків на постійній основі. Живуть вони, звісно, в Києві, але грають на стадіоні "Металіст".

Як ходили на "Динамо"

У вересні 2016-го на матч "Шахтаря" з "Динамо" (1:1) прийшло більше 39 тис. фанатів. Тоді "Шахтар" ще не був постійним в місті. Стадіон може вмістити 40 тисяч. 26-го травня 2017-го на черговому матчі людей було менше через відсутність інтриги у боротьбі за чемпіонство - понад 12 тис. "Динамо" перемогло 3:2.

Остання зустріч між "Шахтарем" і "Динамо" (0:1) в Харкові у другому турі сезону 2017/2018 відбулася в липні минулого року, зібравши трошки більше 14 тис. фанатів.

Повернення "жителів Донбасу"

Технологія провокацій та війни вже давно обкатана в нашому футболі. Як табір "Шахтаря", так і "Динамо" регулярно обмінюються інформаційними ударами. В "гірників" є цілих два "футбольних" телеканали з журналістами відповідної спрямованості, а також кілька інформаційних порталів. У "Динамо" - цілий ряд сайтів та спільнот у соцмережах, орієнтованих на мільйони вболівальників по всій країні.

Скандали виникають досить часто, як на футбольному полі - бійки, як у згаданому випадку із Степаненком, так і поза ним. Згадайте хоча б 30-й тур минулого сезону, коли "Шахтар" на стадіоні "Динамо" ім. Лобановського приймав "Олімпік" та замінив емблему "Динамо" на свою в прес-конференц залі. Пісенька Срни у літаку - теж частина позафутбольного хамства.

Реакція від "динамівської" аудиторії на все це була дуже схожою на сьогоднішні події.

З футбольної точки зору подібні скандали навіть корисні для нашого нудного чемпіонату.

Але методи "Шахтаря", на жаль, відроджують померлу нелюбов до "донецьких", яка існувала не тільки в фанатському середовищі (згадайте пісеньку "Спасибо жителям Донбасса за президента пи..раса), але і загальнонаціональному у роки Януковича та після його повалення. Бо Донбас в українців асоціювався з представниками місцевої недолугої еліти, "зеком" президентом, у соратниках якого був головний український олігарх Рінат Ахметов, та іншими. З якісними кадрами у донецької верхівки завжди існували проблеми.

Останнім часом, на політичному фронті владою чимало зусиль було направлено на демонстрацію проукраїнськості звільнених від окупантів територій, зокрема і в медіапросторі. Взяти хоча б Маріуполь, який став головним містом українського Донбасу, в якому грають у футбол, проводять концерти та майорять українські прапори.

Забулися і випади "Шахтаря" калібру "граємо для Донбасу" (про всю Україну чомусь забували), а після того, як з посади головного тренера ще й скандальний Мірча Луческу пішов, то негативу помітно поменшало. Логічно, що "Шахтар" і його ЗМІ добряче пройшлися по "Динамо" після того, як кияни не поїхали в Маріуполь на матч влітку 2017-го та програли суд у Лозанні. Втім, останній випадок із Харковом зайвий раз демонструє, що через такі дії "Шахтаря" може відродитися тренд про "жителів Донбасу", які гадять.

Так чи інакше, "Шахтар" - це яскравий представник Донбасу. А всі люди з регіону, які клуб підтримують, асоціюються з його політикою. І коли клуб, що знаходиться в чужому місті - а так буде завжди аж до деокупації Донбасу, починає стверджувати, що місто має чомусь об'єднатися проти найпопулярнішого і проукраїнського "Динамо", це викликає запитання: а з якої радості? Чому українці на футбольному матчі чемпіонату України мають об'єднуватися проти якоїсь української команди? Це було б зрозуміло ще в Донецьку 2013-го, але не у Харкові 2018-го, де є власний клуб, ультрас якого разом з киянами та донеччанами воювали за Україну разом. На жаль, така спроба розпіарити матч шляхом штучно створеного скандалу виходить далеко за суто футбольне поле, перетікаючи у політичне. І нахабство окремих менеджерів "Шахтаря" може вилитися у відродження травлі вихідців з Донбасу, з якою, на щастя, в останні роки вдалося покінчити в масовому еквіваленті.

Найголовніше, що подібний ідеологічний скандал сьогодні нікому не потрібен. У ньому не зацікавлені у "Динамо", тому на офіційному рівні не надавали жодного значення такій поведінці. Не хоче цього і влада, бо в Харкові і без того вдалося домовитися з місцевими ультрас, які не заважають "Шахтарю". Не додасть балів такий скандал і "гірникам". От тільки там не поспішають зрозуміти, що футбол від політики в їхньому випадку неможливо відокремити. Колись писали: "Геть зі Львова". Скоро напишуть: "Геть із Харкова".

Більше новин спорту читайте на Depo Сектор