Чому у ФІФА не вийде змінити систему оренди в футболі

Представники ФІФА обговорювали ідею реформи трансферної системи в останні кілька місяців, і, судячи з усього, скоро на футбольний ринок чекатимуть серйозні зміни.

Чим незадоволені у ФІФА?

Практика оренди гравця у професійному футболі з'явилася через бажання великих клубів надавати своїм вихованцям і просто молодим футболістам постійну ігрову практику, яку вони не мають нагоди отримувати в команді, якій належать. Але зараз орендами користуються в інших цілях – топ-клуби Європи віддають в оренду велику кількість гравців з метою їх подальшого перепродажу за більш вигідну ціну. І це не подобається чиновникам ФІФА, адже оренди по суті допомагають заробляти клубам, а не розвивати молодь, бо "у позику" відправляють все частіше гравців у "бойовому віці", тоді як молодь змушена надалі чекати свого шансу.

Втім, підміна понять – не головна причина того, що у ФІФА хочуть реформувати систему оренд. Ще одним фактором стало те, що оренди часто використовуються агентами гравців і представниками клубів для "обходу" правил "фінансового фейр-плей". Яскравий приклад такої "легальної махінації" – перехід Кіліана Мбаппе з "Монако" до ПСЖ минулого літа.

Коли французького таланта здали у оренду з подальшим правом викупу лише тому, що паризький клуб не міг дозволити собі повноцінний трансфер через обмеження "фінансової чесної гри", а от оренда виявилася абсолютно законним способом обійти всі заборони.

Що будуть робити у ФІФА?

В першу чергу, планується чітке регулювання орендної діяльності клубів за віком гравців, можливий навіть розгляд спеціального комітету з оренд кожної окремої "справи".

Однозначно буде чітко визначена кількість гравців, яких можна здавати у оренду протягом сезону, адже зараз у деяких клубів на контракті просто непристойна кількість футболістів, що поїхали у оренду. Особливо в цьому плані не соромиться італійський "Ювентус", у якого 41 гравець виступає в оренді.

Окрім туринців є і інші "великі орендатори": "Удінезе" (27 гравців у оренді), "Челсі" (22), і "Манчестер Сіті" (18). Скоріш за все, після реформ від ФІФА цим клубам доведеться переглянути свою трансферну діяльність і остаточно вирішити долю багатьох гравців на контракті.

Як реформи ФІФА позначаться на українському футболі

Сильніше за всіх постраждають ті команди, які "живуть орендами". Тут, безумовно, першим на думку спадає "Іллічівець", який періодично нагадує фарм-клуб "Шахтаря", але і у інших клубах вистачає тих, хто грає з контрактом чужого клубу.

Що ж стосується грандів УПЛ – "Динамо" і "Шахтаря", то їм, як і грандам світового рівня, доведеться чітко визначитися з долею тих гравців, на яких серйозно не розраховують в клубі, але при цьому не бажають відпускати безкоштовно, постійно відправляючи у оренду. В промислових масштабах так робити більше не можна буде.

Чи вдасться ФІФА втілити в життя цю ідею?

Ініціатива чиновників ФІФА може викликати серйозний супротив топ-клубів світу, для яких футбол вже давно перестав бути грою і перетворився у великий бізнес. Зрештою, самі гравці, чиї інтереси будуть зачіпати нові правила оренди в футболі, можуть закидати Спортивний арбітражний суд у Лозанні позовами про порушення своїх прав, і тоді на футбол очікують чергові гучні скандали та "розбірки".

Тому у те, що ФІФА насправді жорстко і кардинально відрегулює правило орендних угод у футболі, не дуже віриться. Чиновники світової федерації футболу і так вже сильно переживають через можливість створення альтернативних ліг для футбольних багатіїв світу, а так як у ФІФА не хочуть втрачати свій ласий шматок великого футбольного пирога, навряд чи топ-клуби будуть поставлені у справді жорсткі рамки і отримають черговий привід для революції у світовому футболі.

Той же "фінансовий фейр-плей", про який так багато розповідають в УЄФА та ФІФА, насправді працює дуже погано і в останні роки взагалі не дає бажаних результатів – а саме зменшенню прірви між великими та маленькими клубами, яку декларували чиновники. Навпаки – прірва лише росте, а порушення "фейр-плей" грандами світового футболу караються настільки мляво і смішно, що причин не скоювати нові злочини у заможних "футбольних панів" майже немає.