Прес-офіцер 128-ї бригади Білян: Фоменко подобається, а з Шевченком - біда

Depo.Сектор вважає, що воїни АТО - оплот нації. Вони захищають нашу незалежність, а футболісти будуть битися за імідж на футбольному полі.

В рамках нашої рубрики ми пропонуємо чергову розмову з українським воїном про футбол та життя.

- Петро, розкажіть, де саме служили в зоні АТО?

- В 2015 році я був мобілізований в ЗСУ, як офіцер по роботі з особовим складом. Згодом Міноборони разом з Міністерство інформаційної політики проводило набір прес-офіцерів, шукали журналістів, що були призвані до ЗСУ. Надіслав їм резюме і потрапив на курси у Військовий інститут при Національному університеті ім. Т. Шевченка. Був розподілений в 128-у окрему гірсько-піхотну бригаду. Вона якраз пройшла відновлення боєздатності після боїв за Дебальцеве і знаходилася на лінії розмежування на Луганщині, між Щастям та Станицею Луганською. Вже в цьому році бригаду передислокували в Донецьку область і вона зайняла позиції під Донецьком, в Пісках, Опитному, на Шахті Бутовка.

- Питання стосовно забезпечення армії. Якось побут військових покращився в порівнянні з початком війни? Можливо, держава вибудувала логістику чи досі основна сила - волонтери?

- Не можна казати, що взагалі все тримається на волонтерах. Про логістику і ЗСУ говорити важко, це речі несумісні. Щодо забезпечення, то все не зовсім так погано, як було на початку війни. Бронежилет, каску, форму вже видають. Разом з тим, коли людину мобілізують, їй відразу дають один комплект форми, зразу виникає проблема – а як випрати? Підміни нема. Треба або просити у волонтерів, або купувати. Ті хто служив ще до війни, кажуть що тепер стало краще, проте до стандартів НАТО, м’яко кажучи, ще дуже далеко. Стосовно їжі, голодних нема, але на позиціях може бути й таке, що десь щось не довезуть, а десь привезуть забагато і пропаде. Але такого щоб хтось голодував я не зустрічав.

- Який побут у військових? Є вільний час на кіно, футбол?

- Ті, хто стоять на першій лінії, на передовій, то там не до футболу. Ті, хто знаходяться трохи далі, за 2-3 кілометри від передової, то там можуть і в футбол хлопці побігати. Але все залежить від адекватності начальства. Є такі що вітають фізичну активність, а є й такі, хто вважає, що це все дурня, перевіряє наявність особового складу тричі на день і ніякого футболу.

- А подивитися матчі збірної вдавалося?

- Коли ми були в Луганській області, то дивилися перший стиковий матч Україна - Словенія. Взагалі, на опорних пунктах, де порівняно спокійно, хлопці антени супутникові вішають, у них інтернет є, комп'ютери, можна слідкувати хоч за футболом, хоч за політикою.

- Ну тоді про футбол поговоримо. Тобі подобається збірна Фоменка?

- Так, мені подобається гра збірної України від захисту, на контратаках. Подобається та гра, що показує команда за Фоменка. Це розумний футбол. У збірної, можливо, немає аж надто яскравих виконавців, але кожен виконує установку і чітко видно, що це раціональний футбол. Грають хлопці з головою, думають, а не "бий-біжи".

- Які у нас шанси в першому матчі з німцями?

- Якщо ми хочемо на щось претендувати на Євро, то потрібно обігрувати топ-команду, зокрема Німеччину. Якщо ми розраховуємо тільки на вихід з групи, то навіть у разі поразки від Німеччини, це можливо. Головне не програти з великим рахунком, не "розклеїтися" психологічно. Не буду стверджувати, що Україна в нинішньому стані може переграти німців, але нічия - цілком під силу. А далі потрібно перемагати Північну Ірландію і Польщу. Якщо наберемо хоча б 4 очки - з групи вийдемо.

- Як ти відносишся до рішення Фоменка взяти на Євро-2016 ветерана Тимощука, який навряд чи взагалі зіграє, і відчепити Гусєва? Багатьох це обурило.

- Я не думаю, що Фоменко собі ворог. Вони ж проводять тестування, дивляться, хто більше готовий. З якихось міркувань він же взяв Тимощука? Інша справа, що пояснити, чому - я не можу. Якби в нас була сильна футбольна журналістика, з футболу, з гри збірної робили б шоу, то Фоменко вимушений був би пояснити, чому саме він прийняв таке рішення. А так - проблема, що не пояснюють. Це майже як в армії, прийняли рішення і ніхто нічого не пояснює, йдіть виконуйте. Там це ще можна зрозуміти. Але у футболі - це вже біда. Це ж елемент шоу. Потрібно було б пояснити. У нас структура спілкування тренера із журналістами нагадує якусь таку мілітарну організацію. Немов у радянські часи живемо і збірна - це якийсь армійський клуб. От тому і є обурення, що Гусєв мав би бути, а Тимощук вже не той. Особисто люблю досвідчених, вікових гравців, але вони мають щось показувати на полі.

- А те, що до збірної України викликали гравців, що під час війни вирушили на Росію: Селезньова, Бутка, Зінченка. Це нормально? Патріотична складова потрібна в збірній?

- Патріотична складова там буде завжди, бо це збірна країни. В мене нема однозначного ставлення до цієї ситуації. Якщо от в Селезньова є мотивація, він хоче грати, йому не байдужий прапор і Фоменко з ним поговорив, побачив бажання, то треба брати і грати. Від збірної України він не відрікся. Я пригадую 90-і, коли Цимбалар, Онопко, Саленко та інші грали за Україну, а потім поїхали і стали грати за збірну Росії. Сьогодні трохи інша ситуація. І війна не класична, де ми всі воюємо. Тут ми воюєм, тут газ збираємся купувати, там щось продаємо і крайніми ми збираємося зробити футболістів?

Багато буде залежати від ситуації. Якщо Селезньов заб'є, команда вийде з групи, то всі скажуть, що тренер молодець. А як цього не станеться - то всіх собак повішають на Фоменка, що він взяв цих людей. Але це його рішення, його ризик. Він має право на помилку.

- Зараз Андрій Шевченко - асистент Михайла Фоменка. Але він найчастіше спілкується зі ЗМІ, от Івану Петряку навіть оголошував вердикт, що його не буде на Євро, замість головного тренера. Кажуть і є відповідна інформація, що Шевченко очолить збірну після Євро. Це гарне буде рішення?

- Дуже добре ставлюся до Андрія Шевченка, як до геніального футболіста, що мав чудовий дриблінг, удар з двох ніг і взагалі - боєць був. А стосовно того, що Шевченко може керувати, дивлячись на інтерв'ю, які він дає і те, що говорить – виникають сумніви стосовно його здатності керувати. Мабуть, перед роботою у збірній, варто було б взяти якийсь клуб, подивитися, що він може зробити там. Бути футболістом і тренером - різні речі. Необов'язково гарний футболіст стане добрим тренером. Тому, тут питання виникає: кого він тренував? Взяти того ж Лобановського в давні часи, він завершив з футболом і поступово йшов до своїх успіхів з "Дніпром", потім з "Динамо", а далі збірна. А Шевченко - ну не бачив я, кому він гру поставив. А свого часу, того ж Валерія Лобановського навіть слухати було цікаво, його інтерв'ю про тотальний футбол, про атакуючу гру, тактику. В Європі тренери розмірковують в інтерв'ю, як той же Луї ван Гал, чи Гвардіола, а в Шевченка цього щось не видно. Не бачу підстав, щоб йому віддавати збірну України, якщо чесно. Думаю, що буде як і з Олегом Блохіним свого часу. Хоча, навіть Блохін йшов крок за кроком, поступово: очолював клуби, досягав зі збірною результату, а вже потім провалився з "Динамо". Як на мене, то були ж люди, які працювали поруч із Фоменком, той самий Олександр Заваров - він з головою. А з Шевченком у збірній - здається, що це буде біда. Я особисто боюсь цього.

- Хто улюблений гравець збірної України?

- Не можу сказати, бо подобається, як грає сама команда.

- Спрогнозуй результати матчів з Німеччиною, Північною Ірландією чи Польщею

- З Німеччиною - 0:0, з Північною Ірландією - 2:0, а з поляками - 1:1. Але як би наша збірна не зіграла, це все одно наша збірна і я за них буду вболівати.