Чому від провалу України на Євро виграє лише Шевченко

Коли у лютому Андрія Шевченка зробили асистентом головного тренера у збірній, а Михайлу Фоменку дали працювати на Євро, не було сумнівів, що наступним тренером національної команди стане саме Шевченко. Але до цієї інформації неоднозначно віднеслися у футбольній спільноті. Після цього Шевченко став головним спікером збірної на всіх телеканалах, друкованих та інтернет-ЗМІ. Ми постійно бачили фотографії, як Шева бігає, як він дякує фанатам за підтримку. Фоменко з'являвся лише на прес-конференціях, де отримував незручні питання стосовно не виклику, спочатку "росіян" Селезньова, Зінченка і Ко, потім їхнього виклику, відсутності у підсумковому списку Гусєва та ін. На них він традиційно відповідав "без коментарів".

Непогана гра проти Німеччини, вихід Зінченка і Селезньова не в кінцівці гри, як у Фоменка, а в другій половині тайму, була подана як заслуга Шевченка. Мовляв, і малюнок з'явився з його появою. Хоча на ділі, окрім 115 кілометрів, які пробігли футболісти, перебігавши німців, і моментів на старті-кінцівці першого тайму нічого команда не створила. Навпаки, налякала. І після матчу з німцями ми боялися. 

Провал проти Північної Ірландії (0:2) - це провал саме Фоменка. Дане Євро стане виключно його кармою. Воно, нібито, і справедливо. Бо дуже сумно було дивитися на гру від захисту з "айрішами", командою, що грузить м'яч лонгболами, не затримуючись у центрі поля. Гру з двома опорниками, а не двома форвардами, чи бодай креативщиками Зінченком і Коваленком з перших хвилин. Це відповідальність тренера. Але тепер Андрій Шевченко після Михайла Фоменка буде сприйнятий на ура. Оскільки негатив - це Фоменко, а Шевченко - зразок тренера, що є відкритим.

Ніхто і не згадає, що він нікого не тренував. Провал Фоменка перекреслить все. Як не крути, а Шевченко і люди, які його підтримують, будуть тепер у виграші. А Фоменко - він піде на пенсію, яку заслужив.  

Чи хоче Шевченко такого виграшу? Навряд, бо він непогана людина і навіть не думає про таке. Більше того, поважає Фоменка. Але така доля. Від неї нікуди вже не дітися. Хоча, можна відмовитися очолювати збірну. Можливо, було б порядно так і зробити. 

Ви скажете, що є гра з поляками. Друзі, після Північної Ірландії, на жаль, емоції зіпсовані.