Допінг з українським акцентом: Як Україна покриває Росію в біатлонних скандалах

Ніколи такого не було – і ось знову: вчора в першій половині дня в Антхольці в номері скандального російського біатлоніста Олександра Логінова, який живе з Євгеном Гаранічевим, а також в номері тренера Логінова Олександра Касперовича пройшли обшуки. Туди нагрянула італійська поліція. Річ у тому, що добре обізнаний з витівками росіян Міжнародний союз біатлоністів висловив побоювання, що особистий тренер Логінова міг займатися транспортуванням допінгу.

І тут раптом знайшовся український слід у загалом ганебній російській допінговій історії. Річ у тому, що Касперович використовував українську акредитацію. Тренеру не вистачило акредитації з російської квоти, йому з нею "люб’язно" допомогла збірна України.

"У Касперовича не могли знайти нашої акредитації, тому що у нього її немає, – безапеляційно заявив тоді відразу за гарячими слідами президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак. – Це якісь чутки, що у нього знайшли і забрали нашу акредитацію".

Але коли докази вже виявилися неспростовними, український біатлонний функціонер здався та визнав провину, стверджуючи вже абсолютно протилежне: "У день гонки переслідування Касперович попросив акредитаційну карту в одного з членів нашої делегації і з цією картою потрапив на трасу, щоб підказувати інформацію своєму спортсмену".

Словам Володимира Бринзака вже мало хто дивується, адже він відомий своїми зашкварами. Раніше уродженець Івано-Франківщини неодноразово підтримував росіян, жодним чином не засуджував допінгові скандали за їхньої участі. І взагалі – його називають одним із найбільших ватників в українському спорті. За незмінним очільником українського біатлону тягнеться шлейф інших неоднозначних історій, однак він досі примудряється триматися на плаву.

У біатлонному світі реноме Росії вже впало нижче плінтуса, і провідні біатлоністи з інших країн не довіряють російським спортсменам. Зокрема, норвезький біатлоніст Тар'єй Бьо вважає, що італійська поліція провела обшук в номері Олександра Логінова не через проблем його тренера Олександра Касперовича з акредитацією: "Ми сиділи в готелі і читали новини про все це. Це дуже сумно для біатлону. Не думаю, що вся справа в акредитації Касперовича. Тут точно є щось іще, але це просто поки що не спливло в медіях".

І справді, після того, як Росію добряче притиснули з допінгом, кудись одразу пропали їхні розхвалені успіхи та досягнення. Дійшло до того, що ганебна статистика виступів без перемог сягнула вже антирекордних показників. Російських біатлоністів, образно кажучи, поставили на те місце, яке вони й мали займати, якщо би не вживали заборонені препарати для покращення результатів.

Аж тут раптом вистрелив Логінов, вигравши одну з недавніх гонок. Це зі зрозумілих причин одразу викликало певні підозри та гнівну реакцію в біатлонному світі. Після перемоги росіянина в спринті піднялася хвиля критики з боку суперників і прихильників біатлону, пов'язана з його допінговим минулим.

Наприкінці 2014-го року Логінова викрили у застосуванні забороненого препарату – рекомбінантного еритропоетину. Його виявили в пробі Логінова, взятій у листопаді 2013-го року. Після повторного огляду спортсмена в липні 2015-го дискваліфікували на два роки – до листопада 2016-го. Всі результати, розпочинаючи з листопада 2013-го року, анулювали.

Суперники-біатлоністи нерідко атакують Олександра за допінгове минуле. Дехто вважає, що його мали дискваліфікувати довічно. Також біатлоністи з інших країн висувають Логінову претензії за те, що він жодного разу публічно не пояснив свій вчинок і не покаявся. А росіянин і досі банально все заперечує, заявляючи, що не знає, як заборонений препарат потрапив в його організм.

Усе це, звичайно, його проблеми, проте дуже прикро, що, виявляється, у цій нечесній грі ще й Україна замішана. Принаймні останній "акредитаційний випадок" аж ніяк не додасть позитивного іміджу біатлонній Україні, яка певним чином допомагає Росії...