Як "олдскульні" фанати "Динамо" в Олександрію виїзд катали

Як повідомляє Depo.Сектор, ультрас "Динамо" розповіли про цікавий виїзд до Олександрії у "Фейсбуці", де на трибунах були фанати, які вболівали за "Динамо" ще з часів СРСР.

"Цікавий був виїзд у суботу. Чим саме? Складом на гостьовому секторі.
Ось заходить вельми поважний фанат. Його перший виїзд відбувся ще за радянських часів, коли за звичайну фанатську "розу" можна було потрапити до відділку міліції, а за жовто-блакитний прапор – на допит до КДБ. Юний Саша Шовковський тоді лише подавав м’ячі на Республіканському стадіоні, а ця людина вже їздила за командою, згодом безпосередньо брала участь у подіях, які згадані у рядках старої динамівської пісні - "мы коней в "Лужниках" гоняли".

За його плечима – незлічена кількість виїздів, сутичок з опонентами й ворогами, веселих та сумних історій, війна на Сході. СРСР розвалився, "Лужнікі" вже двічі реконструйовано, ЦСКА (Москва) давно не грає проти киян, нові пісні оспівують вже "вєчно первого Сашу Шовковского".

А ось ще один дядько. Йому вже трохи за тридцять. Його перший виїзд припав на той час, коли у кишенях фанатів були не гривні, а купони. Час, коли нинішній головний тренер "Динамо" ще забивав за "Шахтар", а термінів "забівон", "фейр-плей", "ЗОЖ", "стікер" навіть не існувало у фанатському слензі. Про "ультрас" тоді лише чули, що вони десь є у Італії, виїзд у кілька десятків "хохлів" вважався масовим, а якщо на "домашку" приходило більше "сотки" - це мала бути якась надзвичайна гра, наприклад, фінал Кубку України.

Тоді на "Республіканському стадіоні" (зараз - НСК "Олімпійський") регулярно збиралися десятки тисяч киян, але не на футбол, а щоб придбати собі якійсь одяг чи взуття на величезному речовому ринку. Цей чолов’яга з друзями з тих суворих часів і досі в русі, "пробив" багато екзотичних виїздів у міста, де вже не існує футбольних клубів, та країни, де "Динамо" або збірна грає раз на 10 років.

А ось ще одна група дядьків у віці 30+. Коли вони починали їздити за "Динамо", турецькі "майже фірмові" динамівські футболки Реброва та Шевченка були у кожному київському дворі, де хлопці грали у футбол. Атрибутика "Динамо" продалася вільно, й "рози" фанатів ніяк не відрізнялися від звичайних "кузьмичівських". "Фейр-плею" також не існувало, і з виїзду до Одеси можна було повернутися не з сонячним опіком, а з проламаним черепом. Лідер нападу теперішнього "Динамо" ще грав у дитячій школі "Десни" у Чернігові, "Республіканський стадіон" вже став НСК "Олімпійським", але ще збирав останні у своїй історії 100-тисячні аудиторії на матчах "Динамо" у Лізі Чемпіонів.

А он хлопець заряджає, заводить сектор. Коли він починав їздити, кожен виїзд для фанатів був бойовим, бо міліція під різними приводами намагалася не пустити киян на стадіон. Постійні сутички з місцевими, міліцією та "опонентами" (вже без "аргументів", але ще без "підписних спортиків"), фанатський "шуз-код" у вигляді білих кросівок та кєпок "Барберрі" - "Фабріку футбола" дивилися усі, в тренді - переважно секонд-хендовий "кежуал" та відсутність розеток (на виїздах мусора саме по атрибутиці вираховували фанатів серед звичайних пасажирів). Вже є імпортні "фанзіни", і по телевізору можна було побачити, як з верхнього ярусу "Сан-Сіро" у Мілані ультрас "Інтера" скидають мопед.

Хлопці вивішують банер однієї з "фірм". Коли вони вперше зібралися, на "Сан-Сіро" вже "хохли" палили піро, рух видавав свій "фан-зін", і виробляв перші речі під брендом WhiteBoysClub. Виїзди складом під тисячу осіб до Донецька чи Дніпропетровська вже не були чимось особливим, знову в моді були футболки Андрія Шевченка. Тоді він знову грав в Києві, на стадіоні "Динамо", як і 15 до того.

Ледь закінчилася перерва, і добре чутно, як свистить у повітрі пряга — це когось "переводять у праві" , й він лише починає свою фанатську кар'єру. Змінюються стадіони, тренери та гравці, одвічні супротивники йдуть у небуття, їхнє місце займають інші. Незмінним є лише фанатський рух, бо саме він і є "Динамо" Київ. І це особливо відчутно саме в цей момент, коли на невеликому стадіоні у центрі України, кілька сотень "хохлів", серед яких усі вищезгадані фанати, заспівують "...будем вечно болеть за тебя!".