Як сміливість Шевченка ледь не програла "хворобі стандартів"

Збірна України під керівництвом нового тренера продовжила приємно дивувати, але від "старих болячок" так і не вилікувалась
Depo.
7 жовтня 2016 08:00
ФОТО: depo.ua
Як сміливість Шевченка ледь не програла "хворобі стандартів"
Як сміливість Шевченка ледь не програла "хворобі стандартів"

Незважаючи на втрачену перемогу, на ось ці 2:2 після 2:0 на користь української збірної, емоції від гри у турецькій Коньї більше позитивні, аніж навпаки. Чому? Тому що такий вже цей відбір, друзі. Унікальний і специфічний. Відбір, який багато хто в країні не дуже-то і хоче вигравати, щоб потім їхати на Росію і грати там в футбол, але при цьому всі хочуть бачити у виконанні команди якісний футбол та награвання нових моделей гри, нових людей у збірній. І знаєте, в Туреччині ми багато чого з цього побачили. Були нові моделі гри, були нові обличчя і головне – була гра. В футбол, а не в його імітацію, яку так часто доводилося бачити при попередньому тренері.

Що ще до початку матчів подобається у цій новій збірній Шевченка, так це те, що очікування стартового складу є реальною інтригою. Якщо у Фоменка майже завжди були готові "11 стартових прізвищ" (причому не завжди саме вони були виправдані за ігровими показниками у клубах), то тепер тренер набагато частіше дивує кадрами. І це не може не тішити, адже одразу видно – в тренерському штабі робота кипить, а не стоїть на місці – розглядаються варіанти, нехай вони і не завжди комусь подобаються. Але їх реально можна пояснити.

Як сміливість Шевченка ледь не програла "хворобі стандартів" - фото 1

Вихід на поле Бутка замість Федецького? Все продиктовано реальним станом речей на даний момент – нехай Артем і грає у Німеччині, але, визнаємо – грає погано, тренер його міняє вже до перерви. Тому місце у збірній дістається Бутку.

Соболь в старті? Ну, до цього вже теж треба звикати – це реально найсильніший гравець на позиції лівого захисника в країні, і проти Туреччини він багатьом це довів, загравши і на атаку і на оборону дуже корисно.

Ордець замість Хачеріді? Здавалося б, такий матч, такі "божевільні" трибуни, і випускати дебютанта? Але напевно Шевченко мислив інакше – у Івана є награні зв’язки з Кучером, вони представники одного клубу, тому саме вони мали грати з перших хвилин. І варто зазначити – до певного часу рішення Шевченка взагалі не викликало нарікань, а під кінець матчу, коли помилялися Кучер і Ордець, то помилялася вся команда. І взагалі – ніхто не знає, як зіграла би оборона при парі Кучер – Хачеріді, тому просто продовжуємо вірити тренеру, його штабу та їх оцінці своїх підопічних.

Як сміливість Шевченка ледь не програла "хворобі стандартів" - фото 2

Кравець в основі? Тут, скоріше за все, довірилися статистиці Артема – він серед всіх форвардів хоч щось забиває в топ-чемпіонаті, тому в нього повірили. І він виправдав довіру!

Але найголовніше, чим підкупив Шевченко і його помічники у матчі проти Туреччини – це присутність на полі всього одного "чистого" опорного півзахисника. Те, на що у Фоменка не вистачало духу навіть проти Північної Ірландії, Шевченко зробив перед шаленими трибунами у Коньї, і як показала гра – влучив точно в ціль, бо такої гострої, нахабної і впевненої гри на атаку Фатіх Терім від цієї команди не чекав, хоч і зауважив перед матчем, що Шева як форвард спробує зробити нову українську збірну "цікавішою". Але 2:0 ще до перерви – це настільки цікаво, що багато хто з вболівальників після голу Кравця стали протирати очі. Це точно збірна України?

Нажаль, вже у доданий арбітром час відповідь на це питання українських любителів футболу було дане – так, це все та ж збірна України, коли мова йде про стандартні положення. Вони були атрибутом будь-якого зразка національної команди і поки що залишаються ним. Ми знову пропустили після подачі зі "стандарту", і саме цей гол, "гол в роздягальню" зіпсував весь план по завоюванню трьох очок. Адже в другому таймі зіграти так нахабно українцям вже не дав ні суперник, ні трибуни, ні кадрові негаразди – не забуваймо про заміну Зінченка, який, судячи з усього, просто не міг продовжувати гру, а також про болючий удар по нозі Ярмоленка в першій половині. В результаті всі тактичні сюрпризи Шевченка у атаці були перекреслені грою на стандартних положеннях і тим, що команда трошки "попливла" від своєї розгубленості.

Як сміливість Шевченка ледь не програла "хворобі стандартів" - фото 3

Але все ж давайте будемо реалістами – не все одразу. Будемо сподіватися, що і гра на стандартах в майбутньому буде відпрацьована в збірній Україні до високого рівня надійності. Не забуваємо, що молодь, яку так активно залучає до головної команди Шевченко, має набратися досвіду і зігратися з партнерами по збірній, і тоді можна буде вимагати від цієї команди не тільки якісної гри на коротких відрізках, але і стабільності, за якою прийдуть результати. Як ми вже казали раніше, час у нас і цієї команди є. Тому з нетерпінням і цікавістю чекатимемо далі. І це втішає. Бо раніше в комплекті з очікуванням йшло тільки "нетерпіння".