Що зробити "Ворсклі", аби гідно представити Україну в єврокубках

Ще до початку сезону, коли ставало зрозуміло, що деякі колективи УПЛ будуть боротися чемпіонаті навіть не за збереження прописки в еліті, а за виживання як клуб взагалі, полтавська "Ворскла" видавалася оазою стабільності в українській футбольній пустелі. Мало хто сумнівався в тому, що "зелено-білі" зможуть стати одним з п'яти українських представників в європейських кубках, а коли "Дніпру" закрили дорогу до Європи, позиції "ворсклян" стали ще міцнішими. На минулих вихідних участь "Ворскли" в Лізі Європи на наступний сезон підтвердилася офіційно, але чи готові підопічні Василя Сачка гідно представити УПЛ в Європі? Чи не повториться історія з минулорічною "Жиліною", командою міцною, але безперечно такою, яку полтавці мали залишати позаду себе?

Багато фахівців вважають, що нинішня "Ворскла" сильніша і стабільніша за ту, що виходила у ЛЄ рік тому. Але ми все ж вважаємо, що команді і її оточенню ще є, над чим працювати. Спробуємо виокремити основні напрямки, де клубу і колективу варто додати.

Кадрове підсилення. У "Ворскли" досить боєздатний склад, але це за рівнем УПЛ, де і особливої конкуренції у фінансово стабільних команд немає. На європейській арені навряд чи полтавцям будуть попадатися суперники рівня "Говерли" або нинішнього "Металіста", тому деякі позиції треба посилювати хоча б за рахунок збільшення конкуренції на них. Найбільше претензій у фахівців та простих вболівальників до півзахисту, причому, як правило, до опорної зони, де не завжди впевнено грають Скляр і Ткачук. В Лізі Європи солідність в середині поля дуже важлива, і це у "Ворсклі" мають усвідомлювати.

Збереження діючих лідерів. В першу чергу, мова про Дмитра Хльобаса, який так чудово розкрився навесні поточного сезону, змінивши кризову "Говерлу" на стабільну "Ворсклу". Звичайно, у питанні збереження цього футболіста у Полтаві не все залежить від самих "ворсклян" – якщо "Динамо" захоче повернути цього виконавця, нічого вдіяти не вдасться. Але все ж керівникам полтавської команди варто спробувати домовитись з Ігорем Суркісом та Сергієм Ребровим, переконавши тих, що Хльобасу корисніше буде ще хоча б півроку набиратися досвіду у Полтаві. Єврокубкового досвіду в тому числі.

Психологічна стійкість команди. Згадайте, як "Ворскла" вилетіла від "Жиліни" в останньому розіграші ЛЄ – звичайно той пропущений на останніх секундах гол можна назвати збігом обставин і невезінням, але ж йому передували декілька 100%-х втрачених моментів у воріт словаків, реалізувавши які полтавці позбавили б себе зайвих проблем. Але зовнішня розхлябаність завадила команді Сачка добити опонента і що найгірше – така розхлябаність періодично пробивалася у команди і у подальшому. Василь Сачко – тренер, що ставить на перше місце дисципліну в команді, але часом здається, що самі гравці для себе вирішують, з ким грати на повних обертах, а з ким можна і на половину можливостей. Таку вибірковість звісно можна пояснити все тим же рівнем суперників по УПЛ, але це не значить, що з таким явищем не треба боротися – як індивідуальними бесідами, так і на загальному командному рівні. Знову ж, якщо не хочемо повторення історії з "Жиліною".

Робота з вболівальниками. Полтава – місто, де футбол люблять дома по телевізору, а от на стадіон чомусь стали ходити все гірше. При тому, що команда грає досить впевнено і вдало, а тут ще і євро кубки вдруге поспіль на горизонті. Треба щось робити з відвідуваністю полтавського стадіону. Може, якісь акції влаштовувати, або умови для вболівальників покращувати, але все ж досягати збільшення глядацької аудиторії. Адже для "Ворскли", що є командою настрою, підтримка глядачів іноді навіть важливіша за фізичну готовність гравців. А в єврокубках – тим паче. Чим сильніше фанати будуть підживлювати команду власною енергією, тим кращі будуть результати на табло домашньої арени.