Чому заклики "Шахтаря" розділяти політику і спорт – цинічна маячня

Ось лише деякі цитати з останніх висловлювань представників "Шахтаря" на "гарячу тему".

"Футбол – те єдине й унікальне, що змушує людей закохуватись. Вони приходять на стадіон, аби розважатись, адже це лише гра. У футболі немає політики, рас і різниці між людьми!", - сказав головний тренер "гірників" Паулу Фонсека.

"А з приводу вчорашнього - я хлопцям всі свої думки висловив. Сьогодні ще все обдумав - хочу сказати одне. Вони прикриваються патріотизмом, пред'являючи нам, футболістам, які грають за збірну України. Поєднувати футбол з патріотизмом? Ми доводимо на поле, які ми патріоти в своїй роботі. Доводимо, щоб нашу країну знали в усьому світі", - заявив воротар команди Андрій П'ятов.

Натякав на те, що в футболі стало забагато політики і гендиректор "Шахтаря" Сергій Палкін, який жалівся на те, що "гірники" стали жертвами політичних ігор.

Що ж, пафосні слова і, якщо не заглиблюватися в тему, то вони можуть видатися правильними. Особливо з вуст Фонсеки, який в клубі не так давно і, можливо, ще не на 100% в курсі, що до чого. Але послухайте, панове, П'ятов і Палкін, коли ви говорите про футбол поза політикою і поза розмов про армію і патріотизм, як ви поясните:

1. Спільне фото П'ятова з терористами на Донбасі;

2. Періодичні поїздки гравців "Шахтаря" до Криму в першій роки його окупації Росією;

3. Лояльність до колишнього президента країни Віктора Януковича, який частенько відвідував домашні матчі "гірників" в період свого президентства і прем'єрства, заробляючи на вболівальниках клубу собі політичний рейтинг;

4. Новини на ФУТБОЛЬНОМУ сайті "Шахтаря" про різноманітні акції фонду Ріната Ахметова, які до футболу мають таке ж відношення, як і до молекулярної фізики.

Якщо тут немає політики, то ви або сліпі, або брешете, причому брешете цинічно і безглуздо. Бо спорт вже давно став частиною політики. У цьому можна переконатися і на прикладі скандалу з російськими спортсменами, спійманими на допінгу, через який вся країна може пропустити Олімпіаду, і на прикладі виборів господарів чемпіонатів світу з футболу, і на багатьох інших прикладах, коли представники різноманітних спортивних федерацій прямо заявляли: у всьому винна політика і тільки вона. То ж Україна не може жити в ізольованому світі і наш спорт, звісно, також політизований. Можливо, навіть сильніше за переважну більшість країн світу.

А щодо патріотизму в спорті, яким, за словами П'ятова, "не треба прикриватися, лізучи в спорт", то тут до воротаря "Шахтаря" ще більше питань. Якщо він вважає, що лише в Україні патріотизм змішують зі спортом, то у нас для Андрія погані новини. Рекомендуємо почитати про акції в Англії на підтримку своїх військових (знаменитий "Remembrance Day", коли гравці, тренери та судді додають до форми червоні маки на пам'ять про своїх воїнів), не кажучи вже про США, де армія і спорт – це вже давно поняття, що йдуть пліч о пліч.

Військових запрошують на матчі виконувати стартові удари в футболі і подачі в бейсболі, їм довіряють право виконання гімну країни, на їхз потреби збирають кошти, влаштовуючи благодійні аукціони та пожертвування. Американські спортсмени можуть бути скільки завгодно не згодними з політикою діючої влади (про що ми писали, і це теж аргумент на користь того, що політика і спорт нерозлучні), але до своїх військових вони завжди ставляться з повагою, навіть не задумуючись над тим, щоб зробити якийсь вчинок на їх честь. В "Шахтарі" ж чекають "вказівки зверху". А потім розповідають про політику в спорті, яку сам же клуб туди активно просуває.