Чому "Шахтар" вже не вдасться "відмазати" у скандалі з футболками "Мій тато – герой!"

Давайте згадаємо хронологію подій, пов'язаних з цією скандальною ситуацією.

Все розпочалося у суботу ввечері, коли в ТСН вийшов сюжет про відмову "Шахтаря" вийти на матч проти "Олімпіка" в 17 турі УПЛ в футболках на честь воїнів АТО і заборону "гірників" виходити в аналогічних футболках дітям бійців, що захищали і захищають країну на сході.

Оперативних коментарів з боку "Шахтаря" ми не дочекалися в той вечір, як і наступного дня, але вже вчора і сьогодні в ЗМІ почали з'являтися коментарі, схожі на спробу "відбілити" імідж "гірників".

Спершу гендиректор "Шахтаря" Сергій Палкін заявив, що вся ця історія – спланована акція зацікавленої сторони, аби відвернути увагу від "Маріупольської справи", натякаючи, звісно, на "Динамо". Також у "Шахтарі" зазначили, що вони не мали права вирішувати організаційні питання, адже господарем поля був "Олімпік", а тому – всі питання до них.

До "Олімпіка" і справді з'явилися питання, але вже їх керівник – спортивний директор Олексій Антонов, технічно "перевів стрілки" на УПЛ. Мовляв, від ліги ніяких вказівок не було, а ми люди слухняні. Кажуть – робимо. Не кажуть – не робимо.

І ось вона вишенька на торті – коментар президента УПЛ Володимира Генінсона, який заявив, що вся ця акція з "футболками про героїв" – взагалі штука приватна. "Це приватна акція, з якою звернулася Федерація футболу воїнів АТО до клубів", - заявив пан Генінсон, переклавши відповідальність з себе на інших. А заодно і додавши сили позиції "Олімпіка" та "Шахтаря".

Але є два фактори, які роблять всі ці коментарі абсолютно безглуздими і пустими. Перший фактор – інформація на сайті ФФУ, яка з'явилася на вихідних. Там чорним по білому написано наступне:

"22 листопада Міністерство оборони України звернулося до ФФУ з пропозицією долучитися до відзначення професійного дня усіх військовослужбовців України. Федерація футболу підтримала цю ініціативу і надіслала відповідне звернення до Прем'єр-ліги, клубів-учасників 1/4 фіналу Кубку України, обласних федерацій і Асоціації футзалу, та спільно з Благодійним фондом "Розвиток футболу України" розробили сценарій заходів на підтримку військових, які беруть участь в АТО, під назвою: "Пишаємось! Вітаємо!".

Зміст ініціативи полягає в тому, що діти військовослужбовців з різних регіонів, які служать в зоні АТО, приймуть участь в церемонії виведення гравців, що гратимуть в матчах 1/4 фіналу розіграшу Кубка України з футболу сезону 2017/18, в спеціальних футболках з емблемою ЗСУ і патріотичним написом "26 років. Пишаємось".

Такі ж церемонії на честь 26-ї річниці Збройних сил України заплановані і перед початком поєдинків Прем'єр-ліги та двох товариських матчів збірної України та Італії з футзалу, які відбудуться 5 та 6 грудня у Харкові".

Тобто про акцію теоретично знали вже 22 листопада. І навіть якщо про неї не повідомили день у день, до матчу "Шахтаря" з "Олімпіком", який було зіграно аж 25 листопада, інформація про плани провести таку акцію точно мала дістатися кабінетів чиновників і керівників клубів.

Але цей фактор не головний, але є другий. І звучить він банально: навіть якщо акція була "приватною", як кажуть в УПЛ, навіть якщо вона просто була оформлена у вигляді прохання когось із Федерації футболу воїнів АТО, невже вам, панове з "Олімпіка" та "Шахтаря" було так складно одягти ті футболки, або хоча б дозволити вийти на поле у них дітям, чиї батьки ризикують життям, або ж навіть вже втратили його, захищаючи нашу країну? Чому іншим клубам це було зробити не складно?

Ось так звучить головне питання, відповідь на яке очевидне, і ніякі коментарі не відбілять репутацію "Олімпіка" та "Шахтаря" після цієї історії. Хто б і як з конкурентів "гірників" та "олімпіків" на ній не намагався "зіграти". Все це лише наслідки головної проблеми в цій ситуації. А вона полягає в тому, що футбольний клуб "Шахтар" та патріотизм – речі несумісні, що "гірники" стабільно доводять в останні роки.