Чому Генінсону треба забути про слово "Супербоул"

Гра між лідерами українського футболу не видалася надто оригінальною за сюжетом, не здивувала чимось особливим в плані тактичних побудов і кадрів, тому поговорити після неї хочеться не про те, що відбувалося на полі, а про те, що ще до гри про сам Суперкубок України говорив президент УПЛ Володимир Генінсон. А говорив він от що:

"У нас не залишилося вибору ще півтора роки тому. Як тільки ми почали переговори, ми отримали настільки відкриті обійми від мерії, що вибору не було. Для нас Одеса – перше футбольне місто України. Все-таки перший футбол прийшов в царську Росію через Одесу від англійських моряків. Це Перлина у моря, і ми намагаємося зробити все, щоб Суперкубок проходив тут.

Раніше європейський Суперкубок проходив в Монако, люди прагнули туди потрапити. А я буду прагнути робити все, щоб наш проходив в Одесі.

У нас є аналог – Супербоул, ми не хочемо ні в чому йому поступатися. Ми прагнемо до того, щоб всі квитки за півроку були розкуплені".

Залишимо за дужками слова про "англійських моряків та царську Росію", хоча дивно чути від очільника українського футбольного чемпіонату такі речі в такі часи. Але все ж зосередимося на словах, які більше стосуються спорту, а не політики. І спробуємо пояснити пану Генінсону, чому він не правий, коли порівнює Суперкубок України з матчем під назвою Супербоул і чому таке порівняння не просто некоректне, але і дилетантське як для людини зі світу спорту.

Перше і головне – навіщо порівнювати події з двох абсолютно різних видів спорту, футболу європейського і футболу американського? Хтось колись чув, щоб чиновники УЄФА у власних планах на майбутнє орієнтувалися на успіхи НБА чи НХЛ, а Лігу чемпіонів прагнули дотягнути до стандартів Кубку Стенлі? Так чому у нас матч за футбольний Суперкубок порівнюють з матчем, де гравці проносять м'яч у залікову зону суперника руками?

Але, як казав класик, "то таке". Головна причина, з якої Генінсону більше ніколи не варто згадувати про американський Супербоул в іншому – у цієї події і матчу за Суперкубок України, який керівник УПЛ так хоче прирівняти до американського аналогу, просто навіть по суті різні задачі та характеристики, які неможливо ставити поруч. Американський Супербоул – це головна гра всього сезону тамтешньої ліги НФЛ, це мета для всіх учасників ліги з самого початку сезону. Це мрія, яку виборюють потом та кров'ю, а іноді і зламаною шиєю. Що таке суперкубок у футболі (не тільки в українському)? Це така собі товариська гра з підвищеною відповідальністю. Гра, що не завершує старий сезон, а навпаки – фактично розпочинає новий, коли учасники цього матчу ще ледве "вкочуються" в робочий ритм.

Варто лише подивитися на швидкості в матчах за Суперкубок України останніх років, щоб здогадатися – ніяким особливим настроєм тут не пахне. І це стосується не тільки наших країв. В Західній Європі на матчі за суперкубок сміливо виставляють напіврезервні склади, а деякі ліги взагалі проводять матчі за свої суперкубки далеко за межами країни – в Азії чи США, адже власні вболівальники не дуже-то і охоче купують квитки на подібні матчі,а от азіатів ще можна вразити гучними іменами в нікому не потрібній грі за трофей, який цінується не надто високо. Взяти ту ж Італію для приклада, де "Суперкоппа" є об'єктом експериментів як в плані місця проведення, так і в плані термінів.

Тому дуже дивно, що пан Генінсон таку величезну увагу приділяє саме турніру (точніше – одному єдиному матчу), на який за кордоном всі, або майже всі закривають очі. Хоча дивного тут як раз нічого немає, якщо розібратися. Керівництву УПЛ вигідно "розкручувати" Суперкубок України, бо це може хоч якось характеризувати лігу з кращого боку. Тут і учасники зазвичай "топові", на яких можна продати більше квитків, і пора року підходяща, щоб не виправдовуватися за стан газонів та підготовку стадіонів, і матч всього один – організувати таку подію банально легше. Спонсорів під Суперкубок також знайти легше. Інша справа – сама ліга, наш багатостраждальний чемпіонат, за який вже не так приємно розмовляти, у якого досі немає титульного спонсора і який поки що не обіцяють підтягнути до стандартів якогось західного зразка.

Український Суперкубок є такою собі "українською футбольною ширмою", за якою намагаються сховати багато інших проблем нашого клубного футболу, але в такому випадку все одно хочеться попросити – не треба говорити більше про Супербоул, - подію з іншого виду спорту, іншої ступені інтриги і просто космічного рівня організації та прибутків від проведення. Візьміть для порівняння щось поменше калібром, аби не виглядати смішно зі своїми заявами.