Чому "Динамо" варто змиритися, що бразильці йому не підходять

Київський футбольний клуб офіційно відпустив бразильського футболіста Че Че, якому на початку сезону видали чимало авансів

Бразильський "Сан-Паулу" вже офіційно оголосив про трансфер хавбека "Динамо" Че Че – контракт із 26-річним гравцем підписаний на 4 роки. Київський клуб, за неофіційною інформацією, начебто відбив витрачені за нього гроші (приблизно 5 мільйонів євро).

Півзахисник, який може зіграти і в опорній зоні, й атакувальні дії розпочинати, виявився майже повністю безпорадним у тактичних побудовах Олександра Хацкевича. Недалеко від Че Че у цьому плані втекли і ще два бразильці, які зараз перебувають в обоймі київської команди, – Сідклей та Буено.

Усю трійцю свого часу в "Динамо" характеризували, як безумовні трансферні успіхи. За спиною у них маячіла постать колишнього успішного менеджера харківського "Металіста" Євгена Красникова, який розпочав співпрацю з президентом київського клубу Ігорем Суркісом. Але одна справа – про щось із президентом домовитися та грошові схеми прокрутити, зовсім інша – впровадити запрошених виконавців у реальні ігрові побудови. У цьому якраз і вийшла "нестиковка".

Причому настільки, що у футбольних кулуарах навіть заговорили про конфлікт Хацкевича з Красниковим. Важко щось стверджувати однозначно, однак виглядає на те, що спроба зробити з "Динамо" другий "Металіст", де південноамериканські легіонери приїжджали і виходили на перші ролі в команді, закінчилися повним провалом.

І справа тут не лише в Хацкевичі, як головному тренері. Насправді "пса закопано" значно глибше. Уся структурна система київського клубу побудована на так званих "динамівських" традиціях (на "динамівських" серцях", як би це не банально звучало), на них тут працює весь механізм – від дитячого футболу і до основної команди. І поламати умовну систему, сформовану на постулатах Зеленцова-Базилевича-Лобановського, ще нікому не вдалося. Та й ніхто особливо не пробує.

Тому на пальцях однієї руки можна порахувати південноамериканців, які реально приживалися в "динамівському" колективі та ставали тут своїми. Та й ті зазвичай перебували більше на підіграваннях, ніж на справді лідерських позиціях. Дещо легше вписуються у канву "Динамо" європейці, а особливо брати-слов’яни на кшталт Віди, Вербіча чи Кендзьори…

Пригадайте: спроб акумулювати бразильців (чи інших представників Південної Америки) в "Динамо" була сила-силенна. Часто вони виявлялися невдалими. Не став винятком і теперішній випадок. Че Че – вже історія. Сідклей виходить на футбольне поле вкрай рідко (Хацкевич сказав в одному з інтерв’ю, що в нього проблеми з тактичною підготовкою), тож його відхід, наприклад, під час літнього трансферного вікна нікого не здивує. З Буено, якого обміняли в "Сантосі" на парагвайця Дерліса Гонсалеса, взагалі ситуація мало зрозуміла – йому, за великим рахунком, і шансу не дали, тож він сидить на валізах, єдине, що стримує, – ніхто такої зарплати, як на лаві запасних у "Динамо", не дає.

А чи потрібні київському клубу ці бразильці, які не вписуються у нашаровану десятиріччями манеру "динамівської" гри? Можливо, варто спробувати конструювати щось і без них? Хай "Шахтар" будує своє футбольне щастя на бразильському матеріалі (донецькому клубу якось вдалося органічно відійти від "старухінсько-грачовських" традицій), а "Динамо" варто піти своїм шляхом?..

Звичайно, це тема для дискусій, які можуть тривати вічно. Але ж очевидно, що не підходять "Динамо" ці "бразильські приколи" – і все тут. То ж, може, варто вже перестати ставати на одні й ті ж граблі…

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Сектор