Як Зозуля став жертвою проросійської пропаганди в Іспанії

Провівши за севільський "Бетіс" декілька неповних матчів за більш ніж половину сезону, Роман Зозуля логічно хотів змінити клуб. І от, у останній день роботи трансферного вікна, буквально в останні години, українець таки здійснив очікуваний перехід. І хоча для того, щоб отримати шанс на ігрову практику, Роману довелося залишати Прімеру і переходити до клубу Сегунди – другого дивізіону, здавалося, що це не так вже і погано для гравця – головне, щоб у новій команді на нього розраховували. Але хто б міг подумати, що в "Райо" Зозулю зненавидять ще до його першої появи на футбольному полі? Втім, саме так і сталося.

Як Зозуля став причиною скандалу?

Ще після переходу Зозулі з "Дніпра" до "Бетіса" в Іспанії розгорівся скандал стосовно Романа і його політичних та ідеологічних поглядів. Фото, зроблене в аеропорту, на якому футболіст прибув до нової країни в патріотичній футболці з тризубцем, викликало справжнє торнадо емоцій в ЗМІ, а один з журналістів одразу ж приписав Зозулю до "Правого сектору", навіть не розібравшись у знанні предмету і не копнувши у біографію спортсмена.

Пізніше керівники "Бетіса", сам Зозуля і ЗМІ знайшли спільну мову і розібралися у скандальній ситуації, і з тих пір в Іспанії говорили с основному про ігрові якості українця, а не про його переконання.

Але після приходу в "Райо" все почалося знову, більше того – все почалося з подвійною силою, адже фанати цього клубу з району Мадриду Вальєкас славляться в Іспанії своїми ультралівими поглядами. Ультрас-угрупування "Bukaneros" одразу ж здійняло хвилю негативу навколо трансферу Зозулі і цим гарячим хлопцям було все одно – чи нацист Зозуля насправді, чи ні – головне було створити ажіотаж, і вони цього домоглися. В соцмережах почалася справжня "революція" з закликами відставки керівництва за такий трансфер, що на думку ультра, ганьбить кольори клубу. І доби не пройшло, а фанати - домоглися свого. Спортивний директор "Бетіса" Мігель Торресілья повідомив про те, що українець Роман Зозуля повернеться в клуб із оренди у "Райо Вальєкано".

Що чекало б на Зозулю в "Райо"?

Якщо коротко – нічого гарного. Можна не сумніватися, що всі пояснення стосовно футболки з тризубцем і взагалі – щодо життєвої позиції Романа пройшли б повз вуха фанатів, і на кожній грі його б чекав сильний емоційний тиск з трибун. А якщо додати сюди той факт, що Зозуля зараз і так знаходиться не у найбільш впевненому стані, його перспективи заграти в "Райо" видавалися не дуже позитивними. Додамо сюди і велику конкуренцію в складі – в нападі команди є досвідчені виконавці з досвідом гри в Примері (Манушу, Федор Міку, Бангура), і виходить, що Зозуля проміняв би "Бетіс", де йому не довіряли і де у нього було багато конкурентів, на "Райо", де у нього все ще багато конкурентів, де йому можливо і довіряли б, але при цьому його ненавиділи б вболівальники. Така от картина.

Чи міг Роман змінити ситуацію?

Звісно, не все було втрачено. Переконати фанатів у своїй правоті було б титанічно складно, але Зозуля відомий своїми вольовими якостями, і якщо б зміг додати до них ще і якісну гру з перших же матчів, то міг завоювати прихильність хоча б частини негативно налаштованих фанів.

Не забуваємо ще про один важливий факт – в "Райо" грає Разван Рац, людина, яка могла стати надійним плечем для Зозулі на новому місці. Румун чудово знає ігрові якості Романа, адже багато пограв проти нього у чемпіонаті України, коли виступав за "Шахтар", але що головніше – Рац розуміє мову, якою говорить Зозуля, тому міг стати не тільки фактором у нормальній адаптації гравця, але і таким собі посередником при розмові Зозулі з фанатами, аби максимально точно передати їм позицію українця. А зустріч ця мала б відбутися обов'язково. Якби керівники "Райо" не злякалися і не дали "задній хід".

Нажаль, в Іспанії проросійська пропаганда зробила свою справу і багато людей в цій країні вважають, що в Україні і правда гуляють вулицями фашисти, а патріотичні символи автоматично записують їх носіїв у ряди нацистів, або фашистів.

Звісно, фраза "спорт поза політикою" все ще лунає з усіх куточків цього світу, але як бачимо, з кожним роком вона стає все менш актуальною.