Постріл у ногу. Чим загрожує Росії новий допінг-скандал на Олімпіаді

Керлінгіст збірної ОАР (олімпійських атлетів з Росії) Олександр Крушельницький здав позитивну допінг-пробу після того, як в матчі за бронзу Олімпіади в дабл-міксті, де він виступав разом з дружиною Анастасією Бризгаловою, переміг збірну Норвегії і здобув медаль Ігор-2018.

Новина про допінг у росіянина прямо посеред Олімпіади стала справжнім шоком для спортивного світу. І причин тому багато. Перша – це неймовірно ретельна увага до російських спортсменів з боку Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), після всім відомих скандальних подій, на фоні якої вживати допінг під час такого турніру – це просто самогубство.

Росіян і так допустили до Ігор в Пхьончхані на правах вигнанців, під нейтральним прапором і без національної символіки, а тут новий випадок "допінгожерства"? Це можна порівняти хіба що з тим, що підозрюваний у масовому вбивстві, проти якого було купа доказів, але якого якимось дивним чином виправдали, заходить до зали суду, дістає кулемет і починає розстрілювати присяжних.

Але ще дивніше у цій історії те, в якому спорті росіяни піймалися на допінгу. Керлінг. Звісно, махати швабрами – завдання не просте, і будь-яка прибиральниця вам скаже, що не відмовилася б від допінгу під кінець робочої зміни. Але ж то цілий день, а не короткий матч, та і "швабри" трошки інші, ними не треба мити підлогу, достатньо лише активно терти доріжку, якою котиться "камінь". Аби зрозуміти, як дивно виглядає цей випадок, варто просто знати, що жодного разу за всю історію зимових Ігор спортсменів не ловили на допінгу в керлінгу. І це логічно – гра достатньо проста і не потребує надмірних зусиль.

Втім, не поспішайте робити висновків щодо цього конкретного росіянина. Виявляється, що він раніше вживав мельдоній, що визнав навіть його тренер. Тому для росіян навіть у такому виді, як керлінг допінг був помічником, інша справа, що тоді його можна було вживати, а зараз – суворо заборонили.

Але Крушельницький та його команда запевняють – перед Іграми він був "чистий", а допінг потрапив до його організму вже у Кореї. І навіть підозрюють у "підставі" когось із співвітчизників спортсмена, які, таким чином, помстилися Олександру за те, що він поїхав до Пхьончхана, а вони ні. Якщо така версія якимось чином підтвердиться, то це багато говорить про славнозвісний "братерський дух" в російському спорті.

Але навіть якщо Крушельницькому якимось чином вдасться довести "підставу" і знайти у роздягальні відбитки пальців зловмисника, їх ДНК, або "візитки Яроша", це вже мало що вирішить в плані суворості покарання для росіянина та його партнерки по команді – медалі у них відберуть, бо головне правило антидопінгової боротьби звучить так: спортсмен сам відповідає за все, що потрапляє до його організму, а значить – якщо є допінг, то є і провина.

Але відібрана медаль у двох спортсменів – лише початок великих проблем, які може отримати російський спорт та держава загалом після цього "допінгового рецидиву". У МОК можуть застосувати до росіян нові, ще більш жорстокі санкції, не кажучи вже про скасування домовленості щодо церемонії закриття цієї Олімпіади.

Нагадаємо, що МОК пообіцяв російським олімпійцям, що після закінчення Ігор-2018, якщо все буде гаразд із чистотою російського спорту і команда ОАР (олімпійських спортсменів з Росії) не дасть підстав для санкцій, росіянам дозволять пройти на церемонії закриття олімпійського турніру під російським прапором. Мовляв, це буде жест довіри з боку світового спорту до Росії і того, що історія з допінгом і суворим покаранням за нього стала для них гарним уроком. Але тепер, після ситуації з Крушельницьким, яку б версію слідство зрештою не взяло за основну, довіра МОК до росіян знову похитнулася і команда ОАР залишиться командою ОАР навіть після закінчення Олімпіади.

Якщо ж росіянам не вдасться протиснути версію з "підставою" і у слідства будуть серйозні докази того, що мельдоній до організму російського спортсмена потрапив з його згоди, передбачити можливі наслідки для допінгових рецидивістів з Росії буде ще важче. Російський спорт можуть ще на кілька років відправити у вигнання. І жоден спортсмен з іншої країни не скаже, що це буде несправедливо. Бо коли ти коїш злочин одразу після того, як тебе пожаліли у попередньому аналогічному випадку, ти показуєш не тільки свою дурість, але і неповагу до суперників. Це постріл в ногу самому собі. І наслідки цього пострілу будуть дуже болючими.