П'ять проблем, які можуть завадити Ярмоленку заграти в "Боруссії"

На тлі радощів за українського футболіста, який нарешті зможе спробувати свої сили у одному з найкращих чемпіонатів світу, дехто забуває і про труднощі, які чекають на Ярмоленка в новому клубі. Ми пропонуємо поговорити про п'ять основних факторів, що мають шанси завадити українцю показати свій високий клас в Бундеслізі.

Мовний бар'єр. Для людини, яка все життя пропрацювала в одній країні, в 27 років вивчити нову мову може стати проблемою. Футболісти в цьому плані не виключенні, більше того – навряд чи Ярмоленко підтягував знання німецької, адже, судячи з коментарів Суркіса та інших сторін угоди, питання трансферу до Дортмунду предметно вирішувалося в останні дні. Можливо, сам Ярмоленко, продовжуючи контракт з "Динамо" минулого року, вже не дуже розраховував на те, що йому вдасться перебратися до топ-чемпіонату, тому йому і на думку не приходило вивчати іноземну мову, а тим більше – саме німецьку, адже до нинішнього літа його в основному "сватали" до Англії.

Гарна робота не лише на тренуваннях, але і на заняттях з персональним вчителем німецької мови – ось ключ до успішного пошуку порозуміння з новими партнерами та тренером. Можливо, Ярмоленку буде корисно частіше бувати в гостях у Коноплянки, де той може по-дружньому допомогти Андрію "підтягнути" німецьку.

Рівень нового чемпіонату. Не секрет, що рівень Бундесліги в рази вищий за рівень УПЛ, і це може стати великою проблемою для новачка "Боруссії". Кожен суперник в німецькому чемпіонаті є складним випробуванням, тоді як в Україні, незважаючи на післяматчеві коментарі про те, що "опонент гідно пручався", варто зізнатися – багато матчів для "Динамо" були якщо не прохідними, то такими, в яких можна було грати, не викладаючись на всі 100%. В Бундеслізі такого не буде. Чи зможе Ярмоленко перелаштуватися на режим "нон-стоп" – велике питання.

Адаптація родини. Сам Ярмоленко, звісно ж, буде знати, чим йому займатися у новій країні – тренування, матчі, вивчення мови. А от що буде робити його родина – дружина і двоє синів? У Інни Ярмоленко в Києві залишилося багато друзів та рідних, і звісно ж, в Дортмунді (якщо саме там буде жити родина Ярмоленків), красуні буде не вистачати спілкування, не кажучи вже про різноманітні культурні та інфраструктурні відмінності між Україною та Німеччиною. Добре, якщо рідні Андрія чудово адаптуються до нових умов, і не будуть обтяжувати футболіста проблемами та скаргами. А якщо ні?

Реакція на критику. Для "Динамо" і фанатів київського клубу Ярмоленко в останні роки був великим авторитетом. Він, хлопчина, що прийшов до команди з академії і пробився до основи, ставши в підсумку капітаном, міг і поговорити з вболівальниками, коли того вимагали ситуація, і навіть накричати на фанатів, якщо ті поводили себе надто агресивно і "гучно". Погані ігри Ярмоленка часто вибачалися Андрію в Києві, адже він свій, "динамівський" і інших зірок у клубі не так вже багато, якщо взагалі є.

В Дортмунді все буде інакше. Тут Ярмоленко – людина, за яку заплатили чималі гроші, а тому він якщо не з перших матчів, то хоча б з перших місяців повинен доводити свій клас. Шалені дортмундські фани на легендарній "Жовто-чорній стіні" навряд чи дозволять Ярмоленку покричати на себе, а якщо той здумає ображатися на критику, то взагалі можуть "знищити" українця як під час матчів, так і за межами стадіону. А всі ми знаємо, що Ярмоленко не дуже любить критику, і навіть може на емоціях зізнатися, що "він не футболіст". В Німеччині такого краще не казати.

Статус "один з багатьох". Якщо в Києві Андрій був однозначним лідером команди і людиною, через яку так чи інакше проходила більшість атак "Динамо", то в Дортмунді статус українця зміниться. По-перше, тому що в команді він поки що лише новачок і ігрові зв'язки з Андрієм будуть награвати поступово, не роблячи ризикованої ставки. По-друге, в "Боруссії" Ярмоленко далеко не головна зірка і не авторитет. Поки що, принаймні. Тут є і такі досвідчені люди, як Вайденфеллер та Шмельцер з Піщеком (це якщо говорити про статус в роздягальні), і такі майстри гри в атаці, як Кагава, Шюррле, Ройс, Пулішич і, звичайно ж, Обамеянг. У "Боруссії" величезне різноманіття ігрових варіантів, тому Ярмоленку треба звикнути до думки, що він у новій команді не просто не лідер, але і, можливо, не гравець основи. Особливо враховуючи той факт, що сезон вже розпочато. І від того, як Андрій відреагує на можливе сидіння на лаві в перших двох-трьох матчах, може залежати його майбутнє. Працювати, працювати і ще раз працювати – ось головне правило для українця в Дортмунді.