Закономірна сенсація: Що світить Україні після оптимістичної нічиєї з чемпіонами світу

"За останні 20 матчів я ніколи не бачив у збірної України такої схеми, – нарікав після матчу головний тренер французів Дідьє Дешам. – Але я не можу критикувати такий вибір суперників. Шевченко не помилився, бо взяв одне очко".

Гра (й особливо результат) у передмісті Парижа навіяла певне дежавю. Пам’ятаєте, на старті минулої відбіркової кампанії – на Євро – "синьо-жовті" зіграли внічию 0:0 на виїзді проти Португалії, чинного чемпіона Європи. І так само українські футболісти на перший план поставили результат, відігравши надійно від оборони. А як вони згодом фінішували? Тріумфально з першого місця в групі вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи.

Таке враження, що історія розвивається за таким же сценарієм. Знову стартова нічия із захисною моделлю футболі від тренерського штабу Андрія Шевченка. Цього разу з чинними чемпіонами світу. І знову оптимістичний настрій перед подальшими баталіями.

Але, на відміну від єврокампанії, тепер так не буде. Насамперед через особливості календаря. Тоді зі ще одним опонентом, якого відносили до фаворитів групи, – збірною Сербії – "синьо-жовті" надупевнено впоралися вже в третьому матчі (5:0). І це вивело нас у лідери. Тепер же календар складено так, що з командою Боснії і Герцеговини (а саме вона перебуває у статусі тодішньої Сербії) зустрічаємося в двох заключних матчах. Та й Фінляндія з Казахстаном виглядають якимись тривожнішими та загадковішими суперниками, ніж тодішні Люксембург із Литвою.

"Наступна гра проти збірної Фінляндії – якщо ми не обіграємо їх, то ця нічия неважлива, – безапеляційно, але, головне, правильно заявив одразу після гри в Сен-Дені Олександр Зінченко. – Ми віддали стільки сил, щоб домогтися позитивного результату, тому з повною концентрацією готуємося на наступну гру – забуваємо цю, беремо з неї найкраще і готуємося до наступної. У нас є час відновитися, тому будемо працювати".

До речі, універсал із "Манчестер Сіті" у віці 24-ох років і 98-ми днів став наймолодшим капітаном в історії української збірної в офіційних матчах. Таким чином Зінченко обійшов Анатолія Тимощука, який ставав капітаном у віці 25-ти років 2004-го року.

А загалом українці виглядали дуже компактною командою, яка добре діяла в обороні. Європейські оглядачі назвали таку поставу української команди солідною, а результат поєдинку з французами "охрестили", як один із двох сенсаційний за цей ігровий день (разом із перемогою турків над нідерландцями – 4:2).

Тих же, хто глибше знайомий із специфікою гри "синьо-жовтих", дещо здивував тактичний вибір Андрія Шевченка і його команди. Збірна України грала у три центральні захисники з двома фланговими латералями (Караваєв, Миколенко), які деколи успішно підключалися до атак. "Ми вперше грали за такою системою, – зізнався після матчу Андрій Шевченко. – А те, що ми її давно готували, – факт. Але мали лише одне тренування, щоб втілити в життя такий план. Хлопці дуже добре підготувалися".

Нічия з чемпіонами світу – це щонайменше почесно. Але у процесі споживання смачної їжі, як відомо, і додатковий апетит приходить. Як зазначив один із найкращих гравців того французького матчу "динамівець" Микола Шапаренко: "Хотіли насамперед реабілітуватися за поразку від французів в товариському матчі (1:7) і показати, що ми приїхали не просто відбути номер, а, як мінімум, виграти…"  Ну, що ж, виграти не виграли, але позитив є…