У передчутті прориву: 5 причин, чому "Шахтар" має виграти цю Лігу Європи

До завоювання європейського трофею клубу з України залишилося три кроки. З одного боку, небагато, але з іншого – по-футбольному це довгий шлях. Однак після вчорашнього комфортного розгрому міцного німецького середняка не покидає думка, що "гірникам" цілком до снаги здивувати "старий континент". І ось чому.

Солідна гра і тактик-тренер. У двох матчах проти "Вольфсбурга" "Шахтар" виглядав просто солідніше. Можливо, наступні суперники гратимуть з українським чемпіоном по-іншому, але ця солідність підкріплена насамперед грою, де тактична гнучкість команди в цілому органічно пов’язана з майстерними індивідуальними діями окремих виконавців.

До того ж португальський фахівець Луїш Каштру вкотре переконав у своїй профпридатності. Його підопічні грають не у такий "розхристаний" футбол, як за попередника-співвітчизника Паулу Фонсеки. Подекуди видається, що чіткості в тактичних побудовах навіть більше, ніж за Мірчі Луческу, у якого свого часу, крім тріумфів, траплялися й такі собі провальчики (але румунського тренера залишимо – з ним зараз розбиратися іншому українському клубу)…

Формат. Уперше в історії матчі єврокубків відбуваються у форматі великих турнірів за участю збірних. Тобто на нетривалий час клуби збираються в одному місці (в нашому випадку – Німеччина) і там швидко з’ясовують стосунки, визначаючи чемпіона. Така зміна парадигми може піти на користь українському чемпіонові, якого раніше, зрозуміло, не вважали явним фаворитом турніру.

Бразильці. Трансляцію гри дивився на польському телеканалі. Місцеві коментатори ледь не впродовж усього поєдинку переконували, що "Шахтар" – найсильніша "бразильська команда" в Європі (цікаво, що на другу позицію в такому рейтингу вони ставили мало відомий в нас болгарський "Лудогорец"). І наводили на користь цієї тези чимало аргументів.

А й справді – Тайсон, Алан Патрік, Марлос, Мораес (останні двоє з українським паспортом) плюс молоді Додо, Маркос Антоніо й інші створили такий сплав молодості та досвіду, що з ним можна гори перевертати. І в цьому їм продуктивно допомагають українські збірники, яких у "Шахтарі" багато.

Суперники. Клубів з гучними іменами у Лізі Європи не бракує. Але для них усе ж це другосортний турнір. Найбільша мотивація – можливість перебратися в Лігу чемпіонів у разі перемоги в Лізі Європи. У цьому плані найнебезпечнішими виглядають німецький "Байєр" (господарі, як-не-як), англійський "Вулвергемптон" і, можливо, італійська "Рома" (протистояння Фонсеки і Каштру вийшло би епічним) – клуби, які пролетіли повз лігочемпіонські квоти у внутрішніх чемпіонатах. "Шахтар" же з найпрестижнішим турніром завдання виконує апріорі, тож його мотивація пряма – перемога власне в цьому турнірі, – а не опосередкована, як в інших.

Статистика. І хоча статистика у футбол не грає, психологічної впевненості вона додає однозначно. А за підсумками вчорашньої переконливої перемоги український клуб набрав балів.

"Гірники" перервали 26-матчеву серію з пропущеними голами в єврокубках. До зустрічі з "Вольфсбургом" донеччани востаннє не пропускали ще 16-го лютого 2017-го року в матчі 1/16-ої фіналу Ліги Європи проти "Сельти" (1:0).

Представник України вийшов у чвертьфінал єврокубка вперше з 2016-го року. Забивний Жуніор Мораес відзначив малий бомбардирський ювілей, забивши 4-ий і 5-ий гол нинішнього сезону єврокубків.

Та й з німецькими клубами донецька команда давненько не могла впоратися саме в домашніх матчах. Кажуть, що остання така звитяга з представниками датована ще далеким 1980-им роком…

І ця статистика має надихати. Принаймні на наступний матч, який підопічні Луїша Каштру проведуть із переможцем пари "Базель" – "Айнтрахт" (повторний матч сьогодні, 6-го серпня). У першій грі на виїзді перемогли швейцарці з рахунком 3:0. Чвертьфінал за участю "Шахтаря" пройде у вівторок, 11-го серпня, в добре знайомому для Євгена Коноплянки Ґельзенкірхені.