Шалена осінь збірної: Чому футбольній Україні потрібні такі випробування

Статистика – річ нещадна. Судячи з цифр, футболістів збірної України у таке "пекло" ще не кидали. 0:4 у вересні від Іспанії, зараз 1:7 від Франції, начебто гірше вже не може бути. Але якось не до кінця віриш цій тезі, якщо зауважити, що попереду в нас поєдинки з німцями й іспанцями…

1:7 на "Стад де Франс" – це найбільша поразка української національної команди в історії. Раніше українці програвали максимум в 4 м'ячі: вже згаданий недавній матч з іспанцями, спаринг 2011-го з Чехією (0:4), поєдинок чемпіонату світу 2006-го року проти тієї ж Іспанії (0:4) та давня поразка хорватам у кваліфікації до Євро-1996 (0:4, 25-го березня 1995-го року).

"Синьо-жовті" вперше в історії пропустили в одному матчі 7 голів. Попередній антирекорд налічував 4 м'ячі в наших воротах. Окрім вище згаданих іспанців (двічі), хорватів, чехів, на таке спромоглися ще й словацькі, французькі, румунські та німецькі футболісти.

Після французького дуже холодного душу вболівальників українського футболу можна зрозуміти – вони дуже розчаровані. Але, з іншого боку, хай не такі розгромні, але поразки в компанії елітних збірних прогнозувалися. Хто би що не казав, але збірна України – це команда з другого ешелону європейського футболу. Зараз колектив Андрія Шевченка привідкрив собі двері в еліту – а тут виявилися трохи інші реалії, більші швидкості, значно вища якість та футбольні зірки, які знають, як карати за необачність і брак досвіду таких новачків, як Україна.

Ослаблена коронавірусною ситуацією збірна України (відразу 14 гравців через позитивні тести опинилися поза обоймою Андрія Шевченка), яка зіграла на "Стад де Франс" третім чи четвертим своїм складом, поки що не готова до таких випробувань. Але вони однозначно потрібні для того, щоби стати міцнішими в майбутньому.

Тому хто його знає, що ганебніше – ось ці 1:7 від Франції чи 0:1 від Мальти 2017-го або, наприклад, домашні 1:1 з Латвією 2015-го або теж домашні 0:2 від Литви далекого 1994-го. Краще грати із сильнішими, набивати ґулі, робити та виправляти помилки, тягнутися до найкращих зразків улюбленої справи, ніж грузнути у другому чи третьому ешелонах, час від часу святкуючи "видатні" перемоги над командами-середняками й "оплакуючи" осічки в матчах проти аутсайдерів.

"Гравці, які виходили на поле, намагалися грати, – запевнив після французького матчу головний тренер збірної України Андрій Шевченко. – Порівнювати команди взагалі неможливо, але якісь шматки, особливо початок другого тайму, у нас добре вийшли. Все хороше ми будемо забирати. Те, що сталося – збіг обставин, які є навколо нашої команди. Збірна Франції – чемпіони світу, одна з найкращих команд. А ми не змогли виставити наш найсильніший склад, щоб хоча би спробувати конкурувати з ними".

"Це футбол, він складається з епізодів, – додав наставник "синьо-жовтих". – У нас виникло декілька моментів, коли ми могли хоч якось поліпшити ситуацію за рахунком: влучили в штангу, був вихід один на один. Тобто ми створювали ситуації, які могли реалізувати. Далі у нас матчі з Німеччиною та Іспанією, обидва – офіційні".

Тож залишається сподіватися, що вже в офіційних іграх Ліги націй (з Німеччиною (субота, 10-го жовтня, Київ) та з Іспанією (вівторок, 13-го жовтня, Київ) не повториться французький казус…