У чвертьфіналі Ліги Європи: Три думки про те, як "Шахтар" пройшов "Вольфсбург"

Приблизно такого матчу (за винятком, можливо, аж надто гольової кінцівки) на НСК "Олімпійський" і чекали експерти. Німці не приховували своїх честолюбних планів змінити несприятливу для себе ситуацію в матчі-відповіді після домашньої поразки (1:2) майже пів року тому. "Гірники" мали зіграти на класі та насамперед грамотно тактично. Дещо вийшло, а дещо – не дуже. Але головне завдання виконано. Та ще й розгромний рахунок милує око.

Два вилучення – як кульмінація. Червоні картки у другому таймі – спочатку "шахтарю" Хочолаві, а потім "вольфсбуржцю" Бруксу – стали ключовими у грі. Після першої з них, коли гості з Німеччини опинилися в більшості, вони помітно пожвавішали, складалося враження, що зараз вони накотять атаки на ворота П’ятова.

Але "червоне світло" перед Бруксом одразу суттєво зменшило запал німців. При цьому на стільки, що наприкінці гри вони взагалі "згаснули", пропустивши три голи та програвши розгромно.

Рахунок 3:0 не має вводити в оману. Стільки забити дозволили насамперед гості. Вирішальний же відрізок у поєдинку "шахтарі" провели ще до забитих голів. А вони – як вишенька на торті для позитивного настрою вболівальників донецької команди.

Пружина "гірників". Головний тренер "Шахтаря" Луїш Каштру, з усього видно, підготував підопічних до того, що на початку матчу гості з Німеччини спробують запропонувати агресивний футбол із високим пресингом. На це донеччани відповіли в дечому обережною, проте спокійною грою з пружинними "стрибками" в напад.

Тому так вийшло, що в першому таймі (та й у другому особливо) чемпіони України створили більше небезпечних моменті, ніж футболісти "Вольфсбурга", яким треба було обов’язково забивати. Марлос влучив у стійку воріт, після ударів Алана Патріка та Матвієнка врятував воротар, Мораес ледь не проштовхнув м’яч у рамку. Вже в першому таймі все виглядало під контролем "гірників". Після перерви така впевненість у правильному курсі, яку взяли футболісти донецької команди, лише посилилася.

Фактор Марлоса і Тайсона. Видно було, що саме цих футболістів найбільше побоювалися гості. І недаремно. Тайсон традиційно грав такого собі "вільного художника", від якого не знаєш, чого чекати. Та найгірше для суперників "Шахтаря" – не знаєш, коли він придумає зробити загострення, бо там завжди присутній ефект несподіванки.

А Марлос – справжній чарівник м’яча. Навіть якщо в нього не все виходить на полі, тим, як він приклеює м’яч до ніг, уже викликає захоплення. А в цій грі бразильський українець іще й видав декілька вивірених передач-цукерочок, якими, щоправда, партнери не скористалися.

А загалом – усе завершилося закономірно та прогнозовано. "Шахтар" за рівнем гри й індивідуальною майстерністю окремих виконавців сильніший від міцного, але все ж середняка Бундесліги "Вольфсбурга". Далі на підопічних Луїша Каштру очікуватимуть поєдинки, швидше за все, зі швейцарським "Базелем". Начебто суперник прохідний, але те, як він у першому матчі розібрався з німецьким "Айнтрахтом" (3:0), повинно змусити "шахтарів" не розслаблятися…