Потойбічні: Що варто знати про українських футболістів, яких покарали за матчі в "ДНР" і "ЛНР"

Гру в цих недочемпіонатах розцінили як дії, що наносять шкоду репутації українському футболу, тож відтепер цим особам заборонено займатись будь-якою футбольною діяльністю на теренах нашої держави.

В офіційній заяві йдеться: "За дії та поведінку, яка шкодить репутації футболу та УАФ, КДК УАФ заборонив Гарненку С. А, Федотову Є. О., Пархоменку А. О., Охмату Є. І., Томазову С. С., Махну Я. М., Лагоді А. О., Бессалову А. Л., Фролову В. В., Асьмаєву С. В., Бєлавіну М. Є., Жарому С. С., Ткачєву А. С., Рябчинському В. С., Варваріну О. О., Майбороді О. О., Коновалову Р. В., Яковленку О. В., Єрьоміну О. В., Циндрику С. О., Рудницькому І. В., Бєбєніну В. М., Дризі С. С., Наумову Є. С., Захарову М. О. та Зубахіну І. О. здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом (адміністративну, спортивну тощо), довічно".

Варто відзначити, що однією участю у таких чемпіонатах вони не обмежилися, а пішли далі, зігравши ще й за збірні псевдореспублік. Зокрема, у складі збірної так званої "ДНР" виступало 9 громадян України, які зіграли міжнародний товариський матч проти собі подібних. 25-го вересня 2020-року в грузинському Сухумі відбувся поєдинок між "ДНР" і "Республікою Абхазія".

Одним з найвідоміших представників цієї сумнівної команди є колишній гравець "Миколаєва", "Полтави", черкаського "Дніпра" та ще низки вітчизняних клубів Артем Бессалов. Колись цей 38-річний футболіст виступав під керівництвом таких тренерів, як Семен Альтман, Анатолій Безсмертний і Олександр Севідов. Принаймні у Першій лізі українського футболу він свого часу був помітним персонажем.

Також Службі безпеки України стало відомо, що наприкінці 2020-го року в тому ж грузинському місті проходив турнір "Ліга братскіх народов-2020", де брала учать команда "Восток-уголь" із так званої "ЛНР". У складі колективів такого типу зазвичай фігурують не надто відомі футболісти, здебільшого, їм через низький рівень майстерності не знаходилося місця в інших клубах. Але десь вони все ж встигли "засвітитися".

Серед таких і Олександр Варварін. Раніше він виступав у складі юніорської команди донецького "Олімпіка", а потім спробував свої сили у білоруському "Крумкачи". Як наслідок, не зумів ніде розкритися, а тепер своїми діями остаточно закрив собі дорогу в цивілізований футбол.

Значно цікавішим персонажем – така собі "вишенька на торті" – є 29-річний Іван Рудницький. Він народився в Тернополі у сім’ї колишнього футболіста Віталія Рудницького, який у період 80-их був лідером місцевої "Ниви". Тобто Іван зростав у атмосфері, яка начебто повністю протилежна проросійським настроям, як-не-як це Західна Україна. Ще декілька років тому було б дивно побачити уродженця Тернополя у збірній псевдореспубліки, але ця людина зламала стереотип.

Сім’я Рудницьких перебралася до Луганська, де він у 18 років зробив свої перші футбольні кроки на професійній арені. У своїй кар’єрі Іван побував у "Сумах", тернопільській "Ниві" та кропивницькій "Зірці", яку навіть виводив на поле з капітанською пов’язкою. 2008-го він навіть зіграв один матч у складі націонадбної збірної України U-19. Однак із 2019-го року перекреслив усі футбольні досягнення в Україні, розпочавши виступи за різні команди в чемпіонаті так званої "ЛНР", за що навіть його внесли в базу сайту "Миротворець".

Цікаво, що за регламентом всі вище зазначені особи можуть оскаржити рішення контрольно-дисциплінарного комітету. Якщо хтось наважиться таке зробити, то повинен звернутися до апеляційного комітету УАФ не пізніше, ніж за 10 днів після винесення вердикту. І як би це мало виглядати?.. Хоча навряд чи в цьому є хоча би найменший сенс, і так усе всім зрозуміло…