Новачок "Динамо" Кендзера: Грати в футбол мене навчила мама

Про це повідомляє Depo.Сектор з посиланням на офіційний сайт "Динамо".

- Звичайно, і з Тамашем, і з українцем Костевичем, який грає в "Леху", а найбільше - з Теодорчиком, оскільки він - один з моїх найкращих друзів. Власне кажучи, тому я тут.

- В одному з інтерв'ю ви говорили, що ваш батько - футбольний тренер, але грати в футбол вас навчила мама...

- Справа в тому, що коли я був маленьким, тато ще активно грав в футбол, а мама зі мною часто гуляла в парку, де я постійно грав з м'ячем.

- Серед своїх кумирів ви називали центрального захисника Джона Террі. Які саме його якості вам імпонують, як правому беку?

- У дитинстві Джон мені дуже подобався, як гравець, в той час я також грав на позиції центрального захисника, і лише в 15 років змінив позицію на правого бека.

- У складі своєї збірної ви не раз грали проти молодіжної збірної України. Чи когось запам'ятали з нашої команди?

- Пам'ятаю, що як мінімум, три рази доводилося грати проти молодіжної збірної України. Також "Лех" зустрічався з "Динамо" в контрольному матчі на зборі в Іспанії. Зі своїх нинішніх одноклубників знаю Хачеріді, Теодорчика, який раніше виступав за київський клуб, Ярмоленка - в цілому, в команді дуже багато хороших футболістів.

- Молодіжний чемпіонат Європи - поки найсерйозніший турнір у вашій кар'єрі? Як би оцінили виступ своєї збірної?

- Так, можна сказати, що це найграндіозніші змагання, в яких я брав участь, як гравець. Для нас це Євро виявилося невдалим, і, звичайно ж, збірна Польщі незадоволена показаним результатом. Сподіваюся, в майбутньому буде можливість грати за збірну краще.

- Ви - лідер збірної свого віку і капітан "Леха". Скільки часу вам знадобиться для того, щоб стати ключовим гравцем "Динамо", і що для цього потрібно буде зробити?

- Те, ж саме, що і в згаданих вами командах. Буду йти тим самим шляхом - перш за все, ретельно і багато працювати, щоб завоювати місце в стартовому складі, а також в кожному тренуванні і кожному матчі віддаватися на полі на всі 100%. У мене такий характер, що я, дійсно, буду це робити.

- Напевно, ви вже встигли подивитися місто, яке враження справила на вас наша країна?
- Я пам'ятаю, як вперше побував в Україні, коли мені було 16 років - тоді ми брали участь в турнірі ім. Баннікова. Тож з вашою країною та містом трохи знайомий, і те, що я побачив, мені сподобалося. Звичайно, все трохи по-іншому, ніж в Польщі, як і всюди, є свої переваги, і недоліки. А вчора ми дуже пізно прилетіли, рейс затримався, і ми тільки о третій годині ночі приземлилися, тож в цього разу ще поки нічого не встиг подивитися. Я приїхав до Києва грати в футбол, і думаю, мені буде тут комфортно.

- Ви з самого початку хотіли собі 94-й номер, чи були інші побажання?

- Так, хотів саме цей номер, оскільки я народився в 1994-му році, а крім цього, під №4 грав в "Леху", тому вважав, що це хороша комбінація, і цей номер ідеальний для мене.