Іґор Йовічевич про сморід у Львові, скромного Шевченка та гол Неймара

Зараз він у Львові, багато читає футбольної літератури, переглядає матчі "Карпат", аналізує і готується до нового виклику. Його розлучення з "зелено-білими" вийшло якимось незрозумілим. "Відчув, що втратив довіру" - що криється за цієї фразою, яка найбільша проблема українського футболу і що робити далі Йовічевич розповів Depo.Сектор.

- Скучили за футболом?

- Трошки незвичйний стан, бо вже довго не був таким фізично пасивним. Займаюся у вільний час і тенісом, і футбол «дир-дир». Але заспокоюю себе тим, що інколи перезавантаження потрібно, щоб побачити, що зробив і куди рухатись далі.

- Не знав, що любите теніс...

- Ви, знаєте, мої суперники сильніші за мене! Але я психологічно витривалий! Просто перебиваю через сітку і можу багато бігати. А от мої друзі не мають терпіння і хочуть виграти дуже швидко. Атакують і невдало. Така моя тактика!

- Ви формулюєте свої думки українською мовою не шаблонно. Багато читаєте?

- Багато читаю спортивної літератури. Біографії відомих тренерів. Коли готувався на PRO-диплом було дуже складно. Там більшість літератури російською. То ж треба було перекладати синхронно на українську і писати дипломну. Це допомогло удосконалити мову і думки. Для тренера важливо знати мову більшості футболістів в команді. Це для мене ключове. Тільки так можна донести ідею і зробити команду.

- Раніше казали будете у Львові до травня...

- Буду тут до восьмого червня. Тоді син складе іспити в львівській школі. Сам Маркос захотів і я був не проти, щоб закінчувати школу тут. Міг легко знайти навчальний заклад в Загребі але вирішили так!

Маркос Йовічевич - молодший син.

- Допомагаєте синові з іспитами?

- Коли був тренером, то часу на сім'ю практично не було. І коли з'являлась вільна хвилина ти не хотів нагнітати і вичитувати дитину за уроки, а нарешті приділити увагу і показати любов. Більше жінка займалася з ними шкільними справами. Зараз вже інколи і вона не може підказати, як виконати завдання, то ж звертаємось до репетитора. Старший син до ЗНО готувався 4 місяці з репетитором. Склав з добрим результатом практично без нашої участі. Це був серйозний виклик для нього був. Він склав нарівні з хлопцями для яких українська мова – рідна. Зараз він в Загребі – грає за тамтешній "Локомотив".

Філіп Йовічевич - старший син.

- А коли закінчить син навчання, то куди?

- Моя база в Загребі в Хорватії. А звідти, де робота покличе. Тут я орендував квартиру 5 років.

- Пішли і здійснилась Ваша мрія. "Карпати" взяли нападника…

- Так вже вийшло, півтора роки тренерської робити, працювалось в команді без нападників, без премій, без літака. В таких умовах дуже важко так довго мотивувати гравців. Знаючи, що проти тебе грають футболісти в яких все гаразд в цьому плані. В Європі футболісти мають дорогі контракти, але все одно грають за премії. Можна запитати нащо Роналду чи Мессі премії. Але вони їх отримують.

- Багато доводилось в Карпатах робити не футбольної роботи?

- Так вже є, що тренеру треба бути в курсі всього. Бути на постійному зв’язку з президентом, генеральним директором, лікарями, гравцями. З кожним інша тональність і гучність, якою ведеш розмову. І це добре працює, якшо є спільна довіра. Якщо хтось гребе проти всіх - це проблема. Мою роботу навіть не можна оцінювати за результатом. Перед нами не стояло завдання зайняти конкретне місце. Ми мали награвати молодь. Я вважаю впорався. Варто лише глянути на останній мій матч з "Шахтарем". В тому матчі ми дали добру відсіч іменитому супернику. А тепер хочу глянути скільки буде вихованців в матчі проти "Чорноморця".

- Завдання перед новим тренерським штабом – єврокубки. Воно реальне?

- Ніщо не робиться за день! Все має бути поступово. Не знаю. Буду лиш вболівати аби все вийшло.

- Розмовляли з Олегом Лужним?

- Ні. В цьому не було потреби. В нього багато роботи.

- Як працювати в такому кризовому чемпіонаті України? 

- Все залежить від того, що хоче керівництво. Все має бути систематично. Одразу обговорити скільки часу дають тренеру на проект. А то ж перемагають два матчі і тут вже вимагають єврокубки. Так може пощастити і можна потрапити туди. Але що там робити? Потрібно поступово до всього дійти. Наростити м'язи. А такий чемпіонат піде на користь збірній. Так, раніше, був якісніший чемпіонат, грошей було неймовірно багато. Але молоді хлопці не отримували шансу вийти на поле.

- Коли востаннє говорили з почесним президентом "Карпат" Петром Димінським?

- Декілька місяців тому…

- Часто обговорювали матчі з ним?

- Він, як людина, яка любить футбол, часто висловлював думку. Шо сподобалось, шо нє. Мені він не казав хто має грати. Я цього не дозволяв. Якщо комусь казав, це їх проблеми.

- Дячук-Ставицький звинуватив Вас, що хлопці недоїдали…

- Мені дуже подобається українська кухня. І вареники, і пельмені, і голубці. А борщ зі сметаною неймовірна смакота. Але я не бігаю 90 хвилин по 12 кілометрів в високому темпі. Футболістам треба бігати на швидкості 7 кілометрів, а в спринтах переходити до 28 кілометрів на годину. Щоб повторювати спринт в 1-ій і 70-ій хвилині, футболіст повинен правильно харчуватися. Лише це дасть енергію.

- Чому свого часу вирішили жити у Львові?

- Тут дуже гостинні люди.

- А що треба змінити в місті?

- Є ще багато над чим працювати. Це зокрема гігієна і обслуговування в лікарнях. Замість того, щоб вилікуватися, можеш захворіти в лікарні. Сморід - це велика проблема. За ці 5 років зараз вже найменше відчуваю. Особливо, на проспекті Чорновола неподалік центру міста. А взагалі місто розвивається, дороги будуються, чистішими вулиці стають, інфраструктура розбудовується. Особливо, як порівняти з 2003 роком, коли ще тут грав.

- Як в Іспанії ведеться Мар'янові Шведу, якому Ви фактично дали путівку в великий футбол?

- Був недавно в нього вдома. Говорим з ним, батьками і тренерами. Та й зрештою з Унаї Емері говорив. Вони його купили на 5 років. Це не означає, що треба зараз і вже забивати голи десятками. Там дають шанс. Ви подивіться в Гвардіоли за два роки в "Баварії"– 30 операцій в гравців. А все тому що приніс свій стиль і футболісти не витримали. І йому все одно дають час довести свою справу до кінція. Є чимало перепон для футболістів, які переїжджають. Якщо людина такого типу як я, тоді буде легше. Я не боюся запитати. Швед соромиться перепитати. Але все в нього вийде. Треба зовсім трошки часу.

- Саме в Україні Ви закінчили тренерські курси. Здається, якраз з Андрієм Шевченком вчилися?
- Класно, що йому запропонували роботу в збірній. Це відповідає його рівню і статусу...

- А наскільки це чесно? Свого шансу його екс-одноклубники Сергій Ребров і Олександр Головко довго добивалися…

- Зідан теж молодий тренер. Хіба нема досвідченіших тренерів? Чому ж йому довірили. Люди обрали, значить так має бути. Що цікаво в Шевченка європейська ментальність. Це йому дуже допомагає. В футболі треба бути в потрібному місці в потрібний час і скористатися цим шансом. Але далі буде важче. Тепер важливо Андрієві підкріпити авторитет результатами.

- Шевченко неординарна особистість?
- Мене дуже здивувало, що він скромний. Думав буде пафосний, а він дуже приємний. Так тішуся, що мене добре сприйняв. А пам’ятаю, ще в 1995 році грав зі збірною Хорватії проти нього в складі України. Я ще тоді розбив собі коліно. Зараз побачив, глибокого, аналітичного Шевченка. Його коментарі відрізняються від інших аналізів експертів. Він настільки добре бачить «поляну», настільки добре бачить футбол. Тепер треба аби він зміг донести свою думку до гравців. В нього багато інформації, багато ідей і тепер треба втілити їх в життя. І знайти команду. Для головного тренера дуже важливе оточення. Гвардіола має в своєму оточені четверо спеціалістів, які не грали футбол, але постійно допомагають йому проводити аналіз.

- Навчання на PRO-диплом було важким?

- Наша група була з дуже різними поглядами на футбол. Пам’ятаю коли УЄФА дало нам завдання готуватися, дивлячись в Парижі матч "ПСЖ" - "Барселона". І наша група мала завдання робити тренування напередодні фіналу Ліги чемпіонів, ніби ми є тренерський штаб каталонців. А австрійці готувались, ніби вони з "ПСЖ". І потім УЄФА оцінювало, хто краще готовий. Спершу була теорія – виступ перед аудиторією 350 людей. Шевченко і я виступали. Аналіз викликав захоплення і вся федерація отримувала подяку від УЄФА. Тренування наша група так ефективно побудувала, що коли Неймар забивав, то це була, як наша "домашня заготовка". Багато тоді жартували про це.

- Пропозиції роботи є?

- Скажу так. Буду розглядати серйозні проекти, де мені дадуть час аби реалізувати проект. На матчі "Шахтаря" з "Шальке" зустрівся з людьми, які запрошують мене в Німеччину на стажуваня. Я люблю вчитися. В нас в Україні є тренери, які кажуть: "Шо ти мені розказуєш – я грав!". То хочу сказати, що ти грав в доісторичний футбол. Зараз це інший рівень. На перше місце виходить фізіологія. Треба 3-4 місяці відвідувати семінари. Хочу подивитись, як Тухель працює в "Боруссії" Дортмунд. Цікаво, як вони контролюють простір. Через кого вони виходять в атаку. Це щоб доповнити мою ідею "захищатися з м’ячем в ногах". Вивчаю вдалі – невдалі заміни в "Карпатах". А фраза "я все знаю" – перший крок до поразки. Але в Україні такого багато.