Головний тренер "Зорі" Вернидуб розповів про зустріч з бойовиками з ЛНР

Про це повідомляє Depo.Сектор з посиланням на Tribuna.com.

- В який момент ви зрозуміли, що там більше не можете перебувати? Як ви звідти їхали? Як виглядав ваш переїзд?

- 2014!. Ми до цього літали з Луганська на ігри. А коли вже навіть не могли бути в Луганську, а грали в Черкасах, то був такий момент - ми прилетіли в аеропорт. Він тоді був повністю під контролем наших українських військ - там стояли серйозні хлопці.

Ми прилетіли, сіли в автобус і вже їхали в місто. Не доїжджаємо до Луганська, а з-за кущів виходить людина з як його... протитанковими цими самими. Зупинив автобус. Я на передньому сидінні, як зараз пам'ятаю, втиснувся в це сидіння і взагалі не зрозумів, що відбувається. Водій зупинився і заходять двоє людей. Один з автоматом, автомат навіть із запобіжника знятий.

І вони почали: "Ось, луганська "Зоря". В такому незрозумілому, можна сказати, неадекватному стані. Що у нього в голові? Чорт його знає - сіпнеться, злякається, вистрілить. Все, що хочеш, може бути. Тоді дуже сподобалося, як себе повів генеральний директор Сергій Васильович (Рафаїлов). Він зробив зауваження: "Хлопці, ви що, зовсім вже це саме? Хоч на запобіжник поставте". Це дорогого коштує. Що у них в голові, ніхто ж не знає.

"О, це команда. Що, виграли чи програли?", - запитували. Сергій Васильович каже: "Все добре. Ми виграли. Нам пора їхати, ми втомилися". Вони вийшли, і ми далі поїхали. Ще не було нічого, але я розумів - щось відбувається не те. Тому що їздили на базу в Щастя, і вже теж стояли блок-пости, на них люди зі зброєю. Типу як ополченці або хто вони там вважалися. Нас не чіпали, але неприємно було.

Після останньої гри ми з сином сіли в машину. Починалася відпустка. Більше я там не був. Уже перебуваючи у відпустці, мені подзвонив Рафаїлов і запитав, чи є де тренуватися в Запоріжжі. Команда буде збиратися саме там. Спочатку думали, що швидко це все вляжеться. Коли минуло півроку, реально почали розуміти, що нічого не зміниться, - сказав Вернидуб.