Чому за Україну на Євро гратимуть футболісти з Росії

Ми бачимо протиріччя моральності, коли звертаємо свою увагу на Схід, де в окопах сидять українські воїни і захищають нас з вами від російських найманців, а десь там на Росії грають у футбол гравці збірної України. І добре, якби вони поїхали туди раніше, ще до війни, як Девіч, наприклад. Але більшість українських футболістів вирушили заробляти гроші на Росію під час бойових дій на Донбасі, після анексії Криму Росією. 

Дане питання не вкладається у голові і меседж "футбол поза політикою" тут, швидше за все, відмазка аніж істина. Ми бачимо справжню кризу суспільної думки, коли одна частина людей засуджує такі кроки, а інша, в тому числі і в керівництві ФФУ, задає питання:"А що ж тут такого?".

15 українських футболістів поїхали на Росію під час війни. З них п'ятеро - потенційні кандидати або гравці національної збірної України: Селезньов ("Кубань"), Бутко ("Амкар"), Зінченко ("Уфа"), Кулаков ("Урал"), Пилявський ("Рубін").

Збірна могла б обійтися без опорника Пилявського, який не був основним, молодого плеймейкера Зінченка та навіть форварда Селезньова. На позиціях цих людей здорова конкуренція. В атаці є непогана плеяда форвардів: Зозуля, Кравець, Будківський, Гладкий. В опорній зоні - Малишев, Степаненко, Рибалка, Сидорчук. На позиції атакувального півзахисника можна використати Ротаня, Гармаша, Малиновського. 

Біда тільки з фланговими захисниками. Тут слід надати слово журналісту та тренеру-методисту "Ворскли" Євгену Гресю.

"З 24-х флангових захисників, які вийшли в основних складах своїх клубів у минулому турі УПЛ, досвід виступів в збірній України мають ... два. Кожен четвертий з них легіонер, причому в самих провідних клубах країни свої крайні захисники на поле не виходили, а в "Зорі" і "Ворсклі" на лівій бровці грали правоногі футболісти. До початку чемпіонату Європи залишилося менше 100 днів ...

Не будемо забувати, що В'ячеслав Шевчук відіграв на Кубок 90 хвилин проти "Ворскли" - і відіграв непогано, виконавши 114 ТТД мючи брак в 17%. Знаючи професійне ставлення Слави до справи (всі б так за собою стежили!), можна не сумніватися, що фізично він буде готовий. Головне, щоб в клубі йому давали відчувати ігровий ритм.
Другий основний фланговий захисник збірної почав рік не так переконливо. Навіть в матчі зі "Сталлю" було помітно, що в діях Артема Федецького досить, як для такої гри, браку - 26%. Однак в поєдинку з "Динамо" помилок було ще більше.
За 81 хвилину у Федецького набралася 61 дія, а брак - 33%. Гру в обороні можна охарактеризувати статистикою відборів - один вдалий з п'яти. Захисник "Дніпра" взяв участь лише в двох швидких атаках, а в штрафний майданчик віддав нуль точних передач. У підсумку в ситуації, коли потрібно було забивати, в "Дніпрі" на поле вийшов захисник", - констатує Гресь.

Погляд на Росію

Через брак якісних флангових захисників у внутрішній першості, тренерам збірної доведеться шукати підсилення в зарубіжних. Федецького та Шевчука, звичайно, ніхто не списує. Вони поїдуть на Євро. Але вже на найближчий березневий збір і матчі проти Кіпру (24 березня) і Вельсу (28 березня), швидше за все, будуть запрошені футболісти з Росії. 

Говорити будемо виключно про захисників. Найбільш вірогідною є кандидатура Богдана Бутко, який грає на позиції правого захисника. Свого часу він викликався до збірних України різних вікових категорій. Виступав і за національну.

У 17 матчах чемпіонату Росії за "Амкар" в нинішньому сезоні Бутко відзначився 2 асистами. Його загальний рівень браку становить 29%. В останньому матчі проти "Анжі" він виграв 6 єдиноборств, здійснив 5 перехоплень. 

Бутко поїхав на Росію у лютому 2015-го з "Іллічівця". Сам хлопець народився в Донецьку. 

І тут тренерському штабу не позаздриш. Їм потрібно обрати з двох варіантів: ризикувати і здійснити правильний з точки зору суспільства крок, не викликавши якісних футболістів, які грають на Росії, або покликати їх і наразити себе на шквал критики.

Щоправда, як вже говорилося вище, велика кількість журналістів та людей у керівництві ФФУ не вбачають у цьому нічого поганого. Росія так Росія. Війна - не футбол. 

У будь-якому випадку ФФУ та тренерському штабу доведеться пояснювати суспільству, чому в країні, де йде війна, у збірну запрошують футболістів, які поїхали заробляти гроші до країни-агресора.