Чому Петраков стане гідною заміною Шевченка у збірній України

Для багатьох футбольних експертів та вболівальників потенційне призначення Олександра Петракова може стати великим розчаруванням. Попередній наставник збірної України Андрій Шевченко є особистістю світового масштабу з зірковим тренерським штабом, а наступник на їх фоні виглядає досить скромно, менш розкрученим та пропіареним. Але у Петракова є також свої козирі та досягнення, якими не може похизуватись навіть Андрій Шевченко.

Досвід. Тренерську кар'єру Олександр Петраков розпочинав з самих низів, тому знає усю кухню національного футболу від "А до Я". Він розпочав свій шлях в запорізькому "Торпедо", де входив в тренерський штаб протягом 1993-1994 років, потім працював на аналогічній посаді в ЦСКА-2 (Київ). А в 1998 році очолив другу київську армійську команду, яка в той час виступала в першій українській лізі.

Згодом тренував інших учасників другого за рангом дивізіону України, а саме "Спартак" (Суми) та ФК "Вінниця". Надалі кар'єра Олександра Васильовича була вже пов'язана суто з дитячо юнацьким футболом, спочатку він працював тренером в ДЮСШ "Динамо" (Київ), а вже потім в РВУФК (Київ). А з 2010 року працює головним тренером різних юнацьких збірних України, де за підсумками різних років вже встиг досягти для українського футболу різних міжнародних успіхів. Для національної команди мати фахівця, який практично усе життя працював з молодими гравцями – справжній успіх. У Петракова є усі шанси відкрити нових молодих талантів за час роботи у збірній.

Він знає можливості теперішніх збірників, адже перетинався з ними в молодіжній і юнацькій командах.

Досягнення. У 2014 і 2018 році його підопічні були учасниками юнацького (U-19) чемпіонату Європи, де вперше посіли 5-е місце, а вже вдруге покращили свій результат (3-4 місце). У 2016 були учасниками юнацького (U- 17) чемпіонату Європи. Проте, головним досягненням є участь на двох молодіжних чемпіонатах світу, де за підсумками першого ЧС підлеглі Олександра Васильовича зазнали фіаско в 1/8 фіналу, а через 4 роки вже стали чемпіонами). А по завершенні 2019 увійшов до списку найкращих світових тренерів національних збірних.

В Олександра Петракова є досвід участі, а головне, смак перемог у великих футбольних турнірах. Можна не сумніватись, що у матчах кваліфікації на ЧС та Лізі націй фахівець буде мати конкретний план на турнір.

Індивідуальність. Олександр Васильович має своє бачення футболу, відмінне від манери тренерського штабу Андрія Шевченка. Українським уболівальникам подобався футбол, який прив'язував своїм підопічним Шевченко: командна гра базувалась на системному контролі м'яча, але й чудово проявляла себе у контргрі з більш іменитими суперниками.

Цікаво, що сам Шевченко відзначав незалежність Петракова у тренувальному процесі:

"Я ніколи не нав'язував Петракову стиль. Я навпаки радий. Він дійсно працює трішки по-іншому. Для мене важливо, щоб у роботі з цими віковими категоріями тренер витягав з футболістів найкраще. Він знайшов свою систему тренувального процесу, підхід, домігся результату, став чемпіоном світу. Я тільки радий. Той досвід, який він має, допоможе в майбутньому знаходити хороших наших футболістів".

Олександр Петраков також володіє авторитетом для своїх футболістів. Якось у спілкуванні з журналістами "динамівець" Денис Попов розповів про характер Петракова:

"Мені потрібен тренер, який може струхнути. Олександр Петраков ідеально вибирав момент і нас так трусив конкретно. Відразу приходить усвідомлення того, де ми знаходимося, з якою командою граємо, що взагалі робити потрібно".

Деякі експерти порівнюють стиль гри Петракова з колишнім наставником збірної – Михайлом Фоменком. Частенько Олександру закидають пасивність у діях з більш класним суперником, він полюбляє грати "другим номером" та "від суперника". Погодьтесь, що видовищність гри з таким підходом суттєво падає, але уникнути поразок з рахунком 1:7 (як від французів у 2020 році) буде більше шансів.

Швидше за все, призначення Петракова стане проміжним між періодом Шевченка та Реброва, але час, щоб проявити себе, у нього обов'язково буде.