Чому найсильнішому зараз українському футболісту недовго ще грати в Бельгії

Минулої неділі в матчі з "Гентом" він забив два голи та фактично приніс перемогу команді (2:1), яка веде відчайдушну боротьбу за чемпіонство в Бельгії. Зараз "Генк" випереджає "Брюгге" лише на одне очко (38 проти 37-ми), тому попереду боротьба ще ого-го.

Керівництво "Генка" багато що поставило на тріумф у бельгійській першості та вихід у Лігу чемпіонів наступного сезону. Саме тому ще досі не продали Малиновського, який цементує центральну вісь півзахисту, а крім того, ще вміє добре виконати стандарти, часто забиваючи голи зі штрафних, та вчасно віддати гольові передачі. В його активі 14 забитих м’ячів і 13 асистів – за цими показниками він залишається одним із лідерів ліги.

А пропозиції щодо придбання українця вже надходили не з одного топ-чемпіонату, проте наразі вони наштовхувалися на стіну несприйняття босів "Генка", які прагнуть разом з українським Русланом ще наробити галасу в Європі.

Сам Малиновський про свої трансферні справи розповідає скромно: "Чув про інтерес "Роми". Але зі мною ніхто не контактував. Були розмови, більше в пресі. Але конкретного – нічого. Я думаю, що якщо з’явиться якийсь варіант, то пораджуся і з Андрієм Шевченком. Він може дати чудову пораду, адже грав у великих клубах на високому рівні. Так, я завжди казав, що хочу грати в Англії. Вважаю, що я б не загубився в команді середнього рівня".

Проте, як би не намагалися в бельгійському клубі довше затримати здібного українця, все ж найближчим часом доведеться з ним попрощатися, адже черга з потенційних покупців щоразу збільшується. Якщо ж не вдасться виконати головне завдання на сезон, то прощання, мабуть, відбудеться вже влітку.

Руслан Малиновський, якому в травні виповниться 26 років, приваблює насамперед своїм універсалізмом, він може виконувати функції як класичного опорника, так і атакувального півзахисника під нападниками. Але найкраще йому вдається пов’язувати ці ролі, бути таким собі перехідником від оборони до атаки. Останнім часом українець суттєво додав своїй грі швидкості у цих переходах, що вилилося у збільшенні бонусів під час оцінювання його дій на полі.

За це його цінує й головний тренер національної збірної України Андрій Шевченко, який свої тактичні побудови оновленої команди "синьо-жовтих" будує саме через цього виконавця. І поки Коноплянка губиться у гельзенкірхенських запасах, Ярмоленко заліковує лондонську травму, Зінченко справно виконує роль лише гвинтика у чудовому механізмі Хосепа Гвардіоли, у головній команді нашої країни на перший план виходить Малиновський.

Мабуть, кусають лікті з цього приводу зараз і в донецькому "Шахтарі". Він не зіграв жодного матчу за основу "гірників", його довго маринували в орендах у "Севастополі", "Зорі", тому ж "Генку", аж поки навесні 2017-го року бельгійці не викупили права на футболіста. А зараз на позиції Малиновського в донецькій команді грає непереконливий Алан Патрік. І хто з них зараз виглядає привабливіше у футбольному плані?..

Далі у кар’єрі Руслана все залежить найперше від нього самого. Він має наочні приклади інших українських футболістів і мав би не повторити помилок талановитих співвітчизників – Коноплянки, який застряг в іспансько-німецькій футбольній трясовині, та Ярмоленка, якого дещо запізно продали у європейський гранд. На теперішній момент серед усіх українських гравців Малиновський володіє найбільшим потенціалом на найближчу перспективу, але ще треба вдало його використати…