Як Україні здобути першу перемогу на Євро-2016

На Євро-2016 немає слабких команд, що б там хто не казав про новий формат турніру. За перший тур жоден з учасників не переміг з розгромним рахунком, і навіть в іграх, де очікувалася злива голів, не було тотальної переваги одного суперника над іншим. До чого це ми? Та до того, що всі, хто вважає, що три очки для збірної України у матчі з "нортайрішами" – справа техніки, мають дещо знизити апетити і приготуватися до важкої боротьби. Британці – дуже міцна команда, і якщо технікою Бог тамтешніх футболістів обділив, то в плані фізичної витривалості і жаги до боротьби у цих хлопців все в порядку.

Не сказати, що у нас набагато технічніші виконавці, але все ж на деяких позиціях ми маємо перевагу у цьому аспекті, а отже саме через нього треба спробувати побудувати гру. Наставник суперників Майкл О'Ніл заявив, що Україна йому здалася командою "британського стилю"? Що ж, нехай і далі так вважає, а Фоменку, Шевченку і футболістам треба зіграти так, щоб довести опоненту інше.

Відмовлятися від довгих пасів повністю, звичайно ж, не варто, але перевагу треба віддати швидким атакам. Саме атакам, а не поодиноким переміщенням гравців. Адже у північних ірландців зі швидкістю все гаразд – багато з них грають у Англії, де інтенсивність футболу на найвищому рівні. А от командно ця збірна рухається не завжди так, як хотілося б її вболівальникам, і якщо українці поставлять перед суперником декілька непростих задач на флангах з серією точних і швидких передач, зв'язаних до купи, рано чи пізно захист "нортайрішів" не витримає.

Якщо перед німцями ми такі задачі змогли поставити, то перед Північною Ірландією сам Бог велів. Але тут постає ще одна важлива умова – на більш слабкого суперника треба налаштуватися так, немов перед нами все той же Бундестім. А це,знову ж таки, завдання для тренерського штабу. Якщо хоча б один з гравців дозволить собі розслабленість і самовпевненість перед грою з формальним аутсайдером групи, вже завтра цим аутсайдером стане сама Україна. Причому вже далеко не формальним.

Звичайно, багато розмов щодо тактичної складової гри нашої команди. Дехто вважає, що проти Північної Ірландії треба випускати Селезньова замість Зозулі, хтось за те, щоб дати зіграти одразу двом форвардам. Але найголовніше – це навіть не кількість форвардів і їх імена, а те, як побудує гру Фоменко у півзахисті. Враховуючи те, що вже проти німців ми не грали у трьох чистих руйнівних півзахисників і у тотальний відбій, є впевненість, що і у другому турі Україна зіграє активно і на атаку. Але питання у іншому – а може взагалі ризикнути і довірити відбір м'яча одному Степаненку, тоді як другого опорника замінити або другим форвардом, або другим атакуючим центральним хавом?

Звичайно, це дуже ризиковано, а по міркам Фоменка – взагалі якась чортівня. Але чи не краще зі старту продемонструвати свій атакуючий потенціал у грі, де нам вкрай потрібні три очки, ніж потім виправляти помилки і витрачати заміни після того, як виявиться, що у нас недостатньо креативний півзахист для руйнування редутів суперника?

Впевненість – одна з найважливіших рис, які завтра має продемонструвати збірна, і ця впевненість буде починатися з дій тренерського штабу. Переконати гравців у тому, що гра може бути ще складнішою, ніж проти чемпіона світу Німеччини, але при цьому акцентувати увагу ще і на тому, що, на відміну від Бундестім, Північна Ірландія нам по зубах. Ось така непроста і заплутана задачка на рівні настрою і психології. На рівні ж майстерності сумнівів у перевазі наших хлопців набагато менше.