Чому провал України на Євро - це класно

Збірна України встановила антирекорд Євро, ставши першою командою в історії чемпіонатів, яка не забила жодного голу протягом 5 матчів. 

Україна програла три гри на Євро-2016 з різницею -5 - всі гноблять Михайла Фоменка, але не бачать головного - це все класно.

З цієї ганьби розумні люди мають винести кілька уроків на майбутнє. І ось деякі з них. 

- Тепер потрібно менше піаритися. Ну, справді, годі піаритися на збірній. Годі стояти з прапором у ВІП-ложі, показуючи, що ти великий фанат виключно заради потрапляння "у ящик". Годі говорити пафосні промови про "повторення успіху Джамали" на Євро. Повторили - стали першими, хто вилетів. Тут і проводи збірної, на яких можна було б обійтися без політиків. 

- Не можна втручатися у роботу тренерського штабу. Ні, серйозно, ви справді думаєте, що не виклик "росіян" Селезньова, Бутка і Зінченка на матчі з Кіпром та Уельсом, а потім відсутність їх на проводах - це ініціатива тренерського штабу? Ініціатива - це довиклик цих людей на збори в Італію, після проводів. Тренерський штаб завжди хотів бачити цих людей у збірній. Правильно це чи ні - інше питання.

Ви справді думаєте, що Тимощука повезли на Євро, бо він такий лідер роздягальні? І де ж той лідер тоді був, раз так все погано. А призначення Шевченка у тренерський штаб потрібно ще комусь пояснювати детально? Все значно простіше. Фоменко був безхарактерним тренером. Куди дівся той характер, який був у Фоменка - тренера в 90-х - велике питання. Чиновники ФФУ втручалися у роботу тренерського штабу. І все б нічого, якби "росіяни" не поїхали на Євро. А так - плювок в обличчя фанатам і напруга навколо збірної.

- Зміна тренера може стати класним стрибком вперед, якщо розпочнуться реформи. А цей провал має стати їхнім стимулом. Насправді, Україні давно пора починати грати у двох форвардів. На цьому Євро дане питання назрівало, але Фоменко - консерватор. Шевченко може змінити підхід. 

- В українському футболі величезні проблеми. Талантів з перспективою на 5-10 років дуже мало. Про це сурмлять тренери юнацьких збірних, але їх не чують. Дуже слабка пропаганда футболу, неправильно працюють клубні академії, заточені на результат. Керівництво ФФУ має розпочати глобальні реформи у юнацькому футболі. Про деякі з них ми писали. Ці реформи не принесуть жодного піару сьогодні. Вони можуть дати результат завтра. От і побачимо, що важливіше.

- Більше не треба переоцінювати збірну України. Розповідати про купу молодих талантів, зірок "світового класу" на флангах. Ярмоленко, Коноплянка та решта переоцінених футболістів, можливо, як і кожні люди "мильні бульбашки", після болючого падіння зроблять реальну оцінку своїх можливостей. І почнуть працювати, наполегливо, до сьомого поту, щоб довести - ні, не нам, - собі те, що вони можуть. Там є потенціал. 

- Ми нарешті маємо зрозуміти, що інвестиції у сьогоднішній прогрес, у реформи - це прибуток завтра. ФФУ отримала 12 млн євро за вихід збірної на ЧЄ-2016. Далі виплати від УЄФА зростатимуть. Вкладіть ці гроші не у чартер для дружин футболістів, а в поля, в підготовку менеджерів, в перебудову підходів, в навчальні програми для тренерів, щоб зламати їхнє совкове мислення - завтра ви заробите більше. Це бізнес, хлопці. Футбол - це бізнес. Класний бізнес. 

- У футбольних чиновників залишається вибір: бути і надалі примітивними "ньюсовками" або стати реальними реформаторами, що вміють змінювати систему і заробляти. Час пішов.