Чому єдиний шанс "Динамо" - це автобус

Стамбул, матч другого туру Ліги чемпіонів з "Бешикташем". Після 1:2 від "Наполі" у Києві від "Динамо" очікували - а чого очікували - лише не програти. Проте, перший тайм склався настільки жахливо, що хотілося банально вимкнути ТБ і піти у країну снів.

Вдумайтеся - жодного удару по воротах "Бешикташа" за весь перший тайм. Команда майже не переходила власну половину поля. Не було думки, у центрі поля взагалі нічого не виходило, особливо після того, як Буяльський на старті гри отримав ушкодження і його замінив Корзун. Не було гравця, який би віддав гострий пас на Мораеса, Ярмоленка чи Дерліса, багато обрізок було у Гармаша та Рибалки

Корзун взагалі привіз штрафний, який завершився шедевром від Куарежми.

І коли команди йшли відпочивати, по суті, нічого хорошого у другій половині матчу очікувати не можна було.

Проте, щось таки сталося. В другому таймі "Динамо" прокинулося і єдиний гол забило після заробленого Ярмоленком стандарту та подачі Рибалки. Забив гол Циганков, що замінив Дерліса. 18 річна руда надія "Динамо". Циганков гарно вписався у гру киян. 

В кінцівці матчу запоров "золотий" момент Ярмоленко, а потім ледь у свої ворота не забив Гладкий. Це "дерево" навіть у свої забити не може. Але попри таку невтішну кінціву можна сміливо казати, що це був тайм "Динамо" - 12 ударів, 5 у рамку, гольові моменти.

Два різних тайми від киян. Мертвий перший, живий - другий. Але, враховуючи спад і відсутність форвардів, а також спостерігаючи за гостротою, яка з'являлася біля воріт турків після стандартів, хочеться сказати - ставте автобус. Просто ставте автобус і ловіть шанси на стандартах. Грузіть Циганкову - він заб'є. Зараз потрібен результат. Ну і спад пережити. 

1:1 - це своєрідна перемога "Динамо". Мабуть, перемога над собою.