Як вболівальники та Мальта допомогли збірній України перемогти

Пропонуємо вам декілька тез з приводу матчу і його головних дійових осіб.

Ганьба в матчі з Мальтою допомогла? Як би дивно це зараз не звучало, але поразка від Мальти в товариському матчі посеред тижня, цілком можливо, стала дуже корисною для української збірної вже у офіційному матчі. Після великої кількості критики, яку почули на свою адресу українські футболісти, сьогодні вони виглядали неймовірно мобілізованими і що головне – проявили характер, пропустивши прикрий гол в другому таймі. Проти Мальти такої жаги до перемоги не було і близько, а про швидкості і комбінаційну гру і говорити немає чого – сьогодні ці показники були на рівень вищими. А тепер запитаємо себе: без "мальтійської ганьби" ми побачили б сьогодні таку ж вмотивовану збірну України?

Захисту треба "молодшати". Нехай не ображається на нас Олександр Кучер, але сьогодні ми вкотре побачили, що його час в збірній добіг кінця. Пара Ракицький – Ордець, можливо, ще не така зіграна, як дует Ярослава з Кучером, але більш молоді центрбеки дозволили суперникам куди менше, ніж дозволили більш вікові центрбеки в грі проти менш майстерної Мальти. Особливо порадувала надійність "на другому поверсі", де височенні фіни в теорії мали бути дуже небезпечними, але не стали такими в повній мірі сьогодні. Гол Похьянпалло? Можна звинувачувати в ньому Ракицького, але все ж мала місце і прикра зрізка. Полети м'яч на кутовий і всі б говорили про те, як холоднокровно зіграв бек "Шахтаря".

Маліновський натякнув на свою головну зброю. Руслан Маліновський проводив свій другий матч у складі збірної, але вже виглядав достатньо впевненим у своїх силах гравцем. А головне – Руслан, на відміну від багатьох своїх більш досвідчених партнерів по команді, не боявся бити по воротах. І це не може не тішити. Ударів команді Шевченка інколи катастрофічно не вистачало в попередніх матчах, а тому добре, що в збірній з'явилася людина, яка не соромиться перевірити пильність ворожого голкіпера. І що найголовніше – у Маліновського є чудовий удар, який, можна не сумніватися, ще неодноразово досягне своєї мети в матчах за "жовто-блакитних". А сьогодні цей удар став по суті гольовим пасом для Коноплянки, який забив на початку другого тайму.

Коноплянка нарешті відчув впевненість? Євгена Коноплянку до збірної в останній час викликали майже "авансом" – про це не соромився говорити навіть Шевченко. Часто ці аванси українець не виправдовував, але сьогодні може вважати свою гру вдалою, а себе – одним із героїв зустрічі. Саме він зробив роботу нашого вістря атаки і підібрав те, що "погано лежало", відправивши м'яч у ворота. Сподіваємося, що цей гол надасть Коноплянці впевненості у майбутніх матчах. І ще сподіваємося, що Женя не буде більше так "обрізати" свою команду, як у моменті з виходом Пуккі сам на сам з П'ятовим. Ось такі моменти точно не додадуть наснаги.

Селезньов: поки що тільки бажання. Євгена Селезньова сьогодні не чекали в стартовому складі, але форвард "Карабюкспора" вийшов і… нічим не здивував. Так, він знову "багато і корисно переміщався", але основних функцій форварда не виконав. І гол було забито без його участі, що дуже показово і сумно для Євгена. Але ще сумніше те, що конкурент Селезньова – Бесєдін не тільки забив, але і продемонстрував те саме гольове чуття – буквально перший же момент Артем перетворив на гол. І який важливий гол!

Кращий гравець матчу – 12-й! Вболівальники збірної України були сьогодні просто неймовірні! 800 фанатів, які за даними ФФУ приїхали на матч, інколи просто "знищували" своїм шумом підтримку фінів, які прийшли по вболівати за свою команду. Те, як українці підтримували своїх хлопців, почули навіть на Росії. Тамтешній коментатор Олексій Андронов написав у своєму "твітері" таке: "Це безвіз в дії? Судячи з інтершуму, Україна грає у Тампере вдома". І з цими словами важко не погодитися.