Три думки про феєричну перемогу юних українських футболістів на чемпіонаті світу в Польщі

Перед початком турніру підопічних Олександра Петракова називали "обережними" фаворитами Мундіалю, хоча, безперечно, більшим фаворитизмом нагороджували тих же французів, аргентинців, португальців та інших. "Синьо-жовті" залишалися такими собі "прихованими фаворитами". Але саме вони стали головними тріумфаторами чемпіонату світу в Польщі.

Які ж фактори найбільше вплинули на такий успіх?

"ЗОЛОТЕ" ПОКОЛІННЯ. Не один футбольний фахівець підкреслював, що це покоління українських футболістів здатне на більше, ніж просто вихід на чемпіонат світу. Їх не називали зірками (навіть у цій віковій категорії), бо боялися наврочити – молоді ж гравці не завжди стабільні.

Проте "синьо-жовті" із цього покоління продемонстрували, що аванси їм віддавали недаремно. Кожному може подобатися інший виконавець, комусь – Булеца, іншим – Цитаїшвілі, є прихильники у центральних оборонців Бондаря і Попова, хтось фанатіє від флангових Коноплі і Корнієнка. Не кажучи вже про воротаря Луніна, який уже тепер визнаний авторитет…

Але всі вони команда. Що й продемонстрували на чемпіонаті світу в Польщі.

ТАКТИЧНІ ХОДИ ТРЕНЕРА. І на останню тезу чималий вплив має головний тренер Олександр Петраков. Про нього розповідають різне. Багато хто каже, що він дотримується ще радянських футбольних тренерських принципів, базованих на жорсткій дисципліні та чітких аспектах, які дають мало можливостей для імпровізації.

Однак на цьому чемпіонаті світу фахівець осоромив своїх критиків. І довів, що усе робить правильно (а як може бути інакше за такої перемоги?). Тренеру нашої юнацької збірної теж пощастило, що зараз у нього в обоймі виявилися настільки талановиті виконавці.

У підсумку вийшов сплав тренерської думки (хай у деяких матчах і занадто прагматичної та, делікатно кажучи, не дуже видовищної) та вмінь футболістів, які за своїми футбольними задатками є насправді талановитими та дуже перспективними.

ХАРАКТЕР. Коли вже на старті фінальної гри захисник збірної України Безкоровайний зіграв незграбно та заробив пенальті для Південної Кореї, закрадалися сумніви, що все закінчиться позитивно. З’являлися думки – чи витримає наша команда насамперед психологічно?

Але подальша постава молодих українців, навіть попри невелику кількість моментів, якось повертала цей оптимізм. Було помітно, що наша команда виглядає зарядженішою та креативнішою від суперників.

Нарешті вистрелив Супряга. І тут теж варто відзначити Олександра Петракова, який віддав перевагу форварду "Динамо" перед нападником "Маріуполя" Сіканом. Але загалом уся команда впевнено працювала на результат. І відпрацювала на всі 100.

З таким успіхом можна привітати всіх українських уболівальників. Є перспектива в нашого футболу – і це найголовніше…