П'ять думок про список "легіонерів" в збірній України

Виклики отримали шестеро "легіонерів": Євген Коноплянка ("Шальке-04", Німеччина), Андрій Ярмоленко ("Боруссія" Дортмунд, Німеччина), Руслан Ротань, Едуард Соболь (обидва - "Славія", Чехія), Руслан Малиновський ("Генк", Бельгія) та Олександр Кучер ("Кайсеріспор", Туреччина).

Ознайомившись із списком "збірників", що виступають за кордоном, у нас виникло декілька думок з цього приводу, деякі з них є прямими питаннями до тренерського штабу.

Зінченка залишили для "молодіжки". Судячи з відсутності Олександра у списку викликаних до головної команди, можна зробити два висновки. Перший – Зінченка Шевченко залишив тренеру "молодіжки" Олександру Головку, як і обіцяв раніше. Другий – Андрій Миколайович почув критичні коментарі ЗМІ щодо виклику гравця, який не провів жодної хвилини в офіційних матчах за свій клуб. І перший, і другий варіант реакції головного тренера не може не радувати.

Що стоїть за викликом Ротаня та Кучера? При всій повазі до цих двох ветеранів українського футболу, не можливо не акцентувати увагу саме на слові "ветерани". Кучеру вже 34 роки, Ротаню за кілька днів виповниться 36. Якщо цих гравців викликали, аби влаштувати їм почесні проводи, то ми лише за! Але якщо Шевченко розраховує на обох і надалі, і в матчі проти Словаччини буде награвати їх для нової команди, яка боротиметься за вихід на Євро-2020, то це викликає певний подив. Щось не збігається у цьому рішенні та бажанні омолодити збірну, про яке неодноразово говорили раніше.

Чи стане Соболь ключовим гравцем? Едуард не був головною дійовою особою у минулому відбірковому циклі для збірної, але зараз його форма в матчах за "Славію" змушує замислитись над тим, аби саме Соболя використовувати як основного виконавця на лівому фланзі захисту національної команди. Так, є ще Матвієнко з "Ворскли", контракт якого, як і у Соболя, також належить "Шахтарю", але у Миколи, якщо дивитися на останні матчі за збірну та клуб, є трошки більше мінусів в грі, і головний з них – невміння віддати завершальний пас на партнера у фінальній фазі атаки. У Соболя з цим краще, і те, що його знову викликали до збірної – гарний знак як для нього, так і для самої команди.

Чи бачать в збірній інших легіонерів? За останні два роки Україну залишило дуже багато футболістів, і хоча не всі з них подалися на захід від державного кордону в пристойні чемпіонати, все ж список із шести гравців, викликаних на товариський матч видається нам замалим. Може варто було викликати трохи більше наших представників в закордонних чемпіонатах, поки турнірний тиск (точніше його відсутність) дозволяє переглядати потенційних кандидатів в збірну наживо?

Кого саме можна було викликати? Будь ласка. Костевича з польського "Леха", Кравця з іспанського "Луго" (того, що Василь), Пластуна з "Лудогорця", Льопу з "Осієка", навіть Бориса Тащі з німецького "Дуйсбурга", якщо ситуація з його громадянством ще дозволяє це зробити, адже була інформація про болгарський паспорт цього футболіста. Всі згадані вище гравці мають стабільну ігрову практику на пристойному рівні (деякі грають, або грали в єврокубках). Їх можна було б переглянути наживо, зараз лише осінь 2017 року і до старту наступної відбіркової кампанії дуже багато часу.

Чи варто було "смикати" Коноплянку та Ярмоленка? Звичайно, ці двоє гравців – наші лідери і взагалі "наше все", але питання в іншому – чого ми не знаємо про можливості цих хлопців, що зможемо дізнатися в товариському матчі проти словаків? То може варто було б надати їм невеличку паузу у виступах за збірну, за яку вони б могли вирішити багато інших справ у Німеччині. Наприклад – підтягнути знання мови країни, в якій грають та живуть. А ми в цей час подивилися б на інших виконавців у формі національної збірної.