Хто перший у черзі очолити київське "Динамо" в міжсезонні

Depo.Сектор зробив вибірку з можливих кандидатів на пост головного тренера "біло-синіх":

Леонід Кучук. При всій повазі до каменської "Сталі", Леонід Кучук може з легкістю покинути пост головного тренера команди. Звичайно, якщо дану посаду запропонує йому президент "Динамо" - Ігор Суркіс. В активі Кучука гідні досягнення в Україні ще за добрих часів київського "Арсеналу", коли столичний клуб пробився в Лігу Європи. Однак після цього почалися проблеми з фінансуванням у киян і білорус відправився підкорювати Росію, де двічі очолював "Кубань" та одного разу московський "Локомотив".
З "Кубанню" Кучук з першого ж сезону пробився у єврокубки, зайнявши п'яте місце у конкурентній РФПЛ. З "Локо" білорус здобув "бронзу" чемпіонату Росії вперше з 2006 року, і вже після конфлікту з президентом клубу Ольгою Смородською, таки покинув столичний клуб.

Повернення тренера в "Кубань" знову стало феєричним, адже Леонід Кучук вивів команду у фінал Кубка Росії, де він поступився злощасному "Локо".
Для "Динамо" Кучук став би хорошим варіантом, адже за нього говорять клубні досягнення при нестабільному фінансуванні та постійних стресових ситуаціях. В київському клубі зараз зроблений акцент на українців, з якими білорус зможе знайти спільну мову та налаштувати на конкретний матч. Тим більше, що досвід єврокубкових матчів у Леоніда Станіславовича присутній.

Олег Кононов. Ще один білоруський наставник стоїть в черзі на вакантну посаду київського гранду. Футбольна біографія Кононова дещо схожа з кар'єрою Кучука. В них переплітаються український та російський чемпіонати, участь у єврокубках з середняками змагань.
"Карпати" Кононова запам'яталися яскравою контратакуючою грою, організованим захистом та відмінною атмосферою у роздягальні. Погодьтесь, щоб зберегти важливі футбольні чесноти з власником львівського клубу - Петром Димінським напрочуд важко. І в цьому аспекті білорус зробив практично неможливе - посів з "Карпатами" в конкурентному чемпіонаті двічі поспіль єврокубкове п'яте місце.
На Росії в Кононова також пішло "як по маслу" - вперше в історії з клубом пробився в єврокубки та здобув "бронзу" чемпіонату, а також вийшов у фінал Кубка Росії. Таким досягенням можна лише позаздрити новачку Прем'єр-ліги.
"Динамо" потрібно задуматись над кандидатурою Олега Георгійовича, адже в єрокубковій історії динамівцям вже давно немає чим похизуватись, а досвід Кононова може посприяти прориву у єврозмаганнях.

Олександр Хацкевич. Третій білорус у нашому списку. Відверто кажучи, в Хацкевича взагалі немає футбольних досягнень в порівнянні з його співвітчизниками.
Олександр Миколайович очолював молодіжку "Динамо", а пізніше його запросили у національну команду Білорусі, з якої безславно був звільнений через два роки.
Основним аргументом Хацкевича у суперечці за посаду головного тренера, може бути лише "динамівське серце", яким так любить пишатися керівництво столичного клубу. Також не останнім фактором може стати знання всієї "кухні" "Динамо" зсередини, в якій білорус "варився" все своє свідоме футбольне життя.

Мирон Маркевич. Недаремно Мирона Богдановича вважають найуспішнішим вітчизняним тренером. Його робота принесла вражаючі плоди з "Карпатами", "Металістом" і насамперед з "Дніпром", з яким українець дійшов до фіналу Ліги Європи в сезоні 2014/2015 років.
Запам'ятався і демарш Мирона Богдановича зі збірною України, коли тренер покинув команду у непростий період.
Єдиним фактом, що грає проти Маркевича у змаганні за посаду головного тренера "Динамо" - це марні сподівання на феєричні трансфери, з якими можна змагатись за серйозні результати у чемпіонаті та Європі. З латиноамериканцями "Металіста" та "Дніпра" Мирон Богданович гідно виступав у Лізі Європи, а президент "Динамо" навряд чи готовий на суттєві трати у складний період.
Український наставник неодноразово наголошував, що готовий очолити серйозний проект, можливо, востаннє у кар'єрі. Чи є "Динамо" на даний момент тим серйозним проектом - питання риторичне.

Віктор Скрипник. Поки безробітний, але амбітний молодий тренер, може знайти своє місце у столичному клубі. Головним досягенням Скрипника, як тренера - це вдала боротьба за виживання в Бундеслізі сезону 2015/2016. Погодьтесь, що в такому конкурентному чемпіонаті при обмеженому фінансуванні - це таки досягнення для українця. Мінусами для вибору Скрипника головним тренером "Динамо" можуть стати відсутність досвіду виступів у єврокубках, адже київський клуб завжди ставив єврозмагання на перший план.
Також Віктор Скрипник, проживаючи в Німеччині, обжився німецьким менталітетом, а українські реалії дещо відрізняються від європейських. Це розуміє й Ігор Суркіс, якому буде важко утримувати молодого наставника в "ручному режимі".

Як бачимо, достойних кандидатів лише з пострадянського простору є вдосталь, не беручи до уваги тренерів з Європи. А відповідь на основне питання: "Хто очолить народну команду України" - взнаємо вже душе швидко. Ігор Михайлович, не підведіть хоча б цього разу.