Чому прихід Краснікова в "Динамо" може "поховати" молодь киян

На Depo.Сектор спроба зазирнути у майбутнє "Динамо", яке вже дуже скоро могло бути 100% українським, а може й навіть "динамівським", але з огляду на прихід Краснікова і його команди майбутнє молоді київського клубу виглядає туманним.

Чи може "Динамо" вже з наступного сезону грати суто українським складом? Може. І ми зараз це доведемо, проаналізувавши ситуацію в кожній з ліній.

Воротар

Грубі помилки Дениса Бойка в останні тижні не дозволяють воротарю із впевненістю дивитися у своє майбутнє в "Динамо", а київському клубу – думати про повноцінний контракт з голкіпером. Можливо, вже з наступного сезону тренерам киян варто робити ставку на більш молодих охоронці воріт – 23-річного Георгія Бущана та 20-річного Володимира Маханькова. Останнього фахівці вже зараз називають одним із найбільш талановитих воротарів країни свого покоління, і рано чи пізно бачать Маханькова в ролі основного кіпера "Динамо", в структурі якого Володимир знаходиться з 6-ти років.

Захист

Прямо зараз "Динамо" може виставити суто українську четвірку у захисті: зліва 18-річний Віталій Миколенко, справа – 30-річний Микола Морозюк, а в центрі вибрати двох з трьох українців: 26-річного Артема Шабанова, 30-річного Євгена Хачеріді та 23-річного Микити Бурди.

Втім, не забуваємо, що у оренді в "Зорі" зараз грає правий захисник "Динамо" Олександр Тимчик, і судячи з рівня його виступів під керівництвом Юрія Вернидуба, не здивуємося, якщо вже наступну кампанію фланговий бек розпочне в клубі, якому він належить. І повернення Тимчика суттєво "омолодить" захист "Динамо", адже, на відміну від Морозюка, Олександру всього 21 рік.

Півзахист

Якщо уявити собі, що "Динамо" буде грати у сміливу схему з двома форвардами, або ж у "чистого" форварда і ще одного "бігунка" під нападником, то прямо зараз у киян є три з чотирьох півзахисників, які можуть закрити позиції за такої схеми: справа 20-річний Віктор Циганков, по центру 26-річний Сергій Сидорчук і 25-річний Віталій Буяльський, і лише позиція лівого хавбека викликає питання, але закрити її можна різними способами: перевести туди 19-річного Миколу Шапаренка, або ж нарешті дати шанс спробувати себе в основі 25-річному Владиславу Калитвинцеву.

Також не забуваємо про те, що у оренді грає ще один перспективний виконавець, якого можна спробувати на обох флангах – 23-річний Олександр Андрієвський. Додаємо до цього списку ще двох українських гравців центральної вісі – 27-річного Дениса Гармаша і 20-річного Володимира Шепелєва, а також представників "молодіжки": Алібекова, Калюжного, Лєднєва, Кравченка та інших – отримуємо величезний вибір гравців в центрі поля, з яких точно можна зліпити основу + міцний резерв, відмовившись від легіонерів на довгі роки.

Напад

Як вже було сказано вище, кияни можуть грати, як в одного форварда, так і у двох, і під кожну з цих формацій у тренера 100% українського "Динамо" буде варіант. Якщо потрібно зіграти у одного "важкого" нападника – є 22-річний Артем Бесєдін, якщо у одного "легкого" нападника – можна використати 23-річного Дмитра Хльобаса, який вже втомився проявляти себе на зборах і потім не отримувати жодного шансу в офіційних матчах.

Можна поєднати цих гравців у мобільний дует в атаці, не забуваючи і про потенційне підсилення з резерву. 19-річний Назарій Русин, а також його однолітки Роман Вантух і Владислав Алексєєв – дуже талановиті і майстерні нападники, от тільки їх майстерність вже давно переросла рівень молодіжної першості, і вже саме час пробувати їх частіше в грі за основу.

Підсумувавши все вище написане, пропонуємо ось такий варіант суто українського складу "Динамо", який можна використовувати вже наступного сезону.

Думаєте, цей склад не зможе займати друге місце, як це робить "Динамо" з легіонерами вже другій рік поспіль? Ми от вважаємо, що зможе. Ну а те, що ці хлопці можуть програти "Шахтарю" чемпіонство – це лише невелика жертва сьогодення заради яскравого майбутнього. Якщо керівництво "Динамо" проявить терпіння, покаже довіру до цих хлопців і їх найближчого резерву, то вже через рік-два, коли "Шахтарю" доведеться стикнутися з ще більш кардинальною перебудовою, ніж майбутнього літа, кияни награним і молодим складом візьмуть своє і знову повернуть собі лідерство в українському футболу. І що особливо приємно – це буде 100% українське "Динамо".

Але чи можливо втілити цей варіант в життя з нинішнім керівництво клубу, яке лише на словах демонструє терпіння та дивиться в майбутнє, а на дії привозить до Києва спірних легіонерів і запрошує Євгена Краснікова, який спеціалізується саме на іноземцях? Питання, що дуже схоже на риторичне…

Навіть відкинувши розмови про патріотизм та інші високі матерії, які не зрозуміти багатьом, хто приїздить в Україну грати в футбол з-за кордону, залишаються суто технічні сумніви. А чи є гарантія, що Краснікову одразу вдасться знайти для "Динамо" якісних "варягів"? Чи є гарантія, що в Києві легіонери адаптуються, з огляду на те, скільки раніше тут було загублено талантів? І найважливіше питання: чи готовий Суркіс платити за справді якісних гравців серйозні гроші? Поки що трансферна політика "Динамо" в останні роки нагадувала скоріше похід до "секонд-хенду", причому у останній день тижня, коли вибирати доводиться із того, що не знадобилося іншим.

То ж знову запитаємо про головне: може не варто шукати щастя там, де його не вдавалося знайти багато років? Все ж найвищих вершин у новітній історії "Динамо" досягло складом, який спілкувався однією мовою. І це була не португальська, або іспанська. Зараз у "Динамо" знову вистачає талановитої молоді, яка вже зараз частково приносить результат. Треба дати шанс цим хлопцям і в майбутньому. Тільки шанс цей має бути повноцінним.