Чому для тренера "Динамо" Хацкевича знову настав "час Х"

Вильотом із розіграшу Кубка України "динамівці" поставили грубу риску під виступами цього сезону. Попри те, що в чемпіонаті України ще залишилося вдосталь ігор, його вже можна розпочинати аналізувати. І, зрозуміло, ці аналізи (не плутати з передвиборчо-президентськими – хоча певні асоціації можна "спіймати") явно не на користь київського футбольного клубу і його тренера Олександра Хацкевича.

Так, найпалкіші прихильники "Динамо" з когорти оптимістів можуть заперечити, що не варто поспішати завчасно підбивати підсумки, бо 7 очок різниці в турнірній таблиці за 9 турів до завершення змагань з двома очними протистояннями з головним конкурентом можна сміливо ліквідувати. Однак навряд чи хтось не погодиться з тим, що ініціатива – насамперед психологічна – повністю на боці "гірників". І тримаються вони за неї дуже-дуже міцно. За всіма футбольними і навколофутбольними параметрами…

А що в "Динамо"? Ганебно завершений євросезон через знущальницькі "погроми" від "Челсі", втрата можливості завоювати кубковий трофей в Україні через вчорашню поразку у післяматчевій лотереї від "Шахтаря", провалена селекція, коли розхвалених бразильців влітку взяли, а на початку березня назад віддали додому за майже нульової віддачі від них, а травма іспанського форварда Франа Соля знову (вже вкотре!) оголила проблему центрального нападника.

За великим рахунком, "Динамо" опинилося на тому ж місці, з якого розпочинало свої турнірні шляхи. У складі перші скрипки грають ті ж виконавці, яких ми знали ще влітку, плюс потрохи прогресує здібна молодь, яка, дякувати дитячо-юнацьким структурам та академіям, все-таки здатна підживлювати "динамівський" механізм. Проте цього явно не вистачає. А підсилення, про яке так торочать кожного міжсезоння, як не було, так і не видно…

А, може, варто таки ризикнути президенту клубу Ігорю Суркісу та змінити головного тренера? Якщо є хоча б натяк на таке бажання, то потрібно його робити вже зараз, щоби новий фахівець належно освоївся у київських футбольних реаліях, якось притерся до них (наскільки це можливо) та сформував власний вектор розвитку головної команди вже на наступний сезон. Благо, хорошого матеріалу для ліплення чогось вартісного серед "динамівської" молоді не бракує. В Олександра Хацкевича та його тренерського штабу із "динамівських" сердець", за всієї поваги до них, будьмо відвертими, виходить не дуже…

Та чи здатний Ігор Суркіс на такі ризиковані кроки? Швидше – ні, ніж – так. Президент футбольного клубу "Динамо" вже неодноразово підтверджував, що він у веденні футбольних справ схильний до запізнілих і несистемних рішень, які особливої користі улюбленій команді мільйонів українців не приносять. Але ніколи не пізно змінюватися і робити кардинальні здвиги, чи не так Ігорю Михайловичу?..