Як Валя Семеренко стала ворогом українського біатлону №1

Сьогодні українки пробігли останню свою гонку в Пхьончхані – естафету, на яку так сильно сподівалися фахівці та прості вболівальники. Пробігли погано. І це ще м'яко сказано, адже насправді це був повний провал - 11 місце явно нижче наших очікувань. Але найголовніше сталось навіть не на самій трасі, а в соцмережі Facebook, за 6 годин до початку гонки. Саме там і саме тоді українська біатлоністка Валентина Семеренко, яка не потрапила до складу естафетної четвірки, почала "розповідати всю правду" про біатлон України, а також про те, як тренери на чолі з Урошем Велепцем наплювали їй в душу і "кинули", не поставивши на гонку.

Всю ситуацію в жіночій біатлонній команді України Семеренко назвала простим і дуже негарним словом "ж…па". І ці її слова швидко розлетілися не лише інтернетом, але і всім "реальним" світом, звичайно ж, діставшись і до її колег по команді. Хоча, не виключаємо, що про настрій Валентини в колективі чудово знали ще до її онлайн-істерики.

Не знаючи всього, що відбувається всередині команди, ми не можемо сперечатися з Валентиною щодо того, наскільки насправді все погано в колективі, наскільки тренери "тероризують" спортсменок і наскільки вони несправедливо оцінюють різних біатлоністок. Але ми точно можемо вказати Валі на недоречність її "потоку злості" саме за кілька годин до початку естафетної гонки. Склад був відомий давно, можна було викласти свої коментарі раніше, щоб в команді "перекипіли" цим скандалом. Але краще, звичайно ж, було почекати до кінця гонки, аби не підкладати свиню своїм партнеркам по команді, серед яких і сестра Валентини – Віта Семеренко.

Неважко здогадатися, як на фоні такого скандалу, цих всіх звинувачень і слів про "команду-ж…пу" дівчатам було налаштовуватися на змагання. Вони і так були під могутнім пресом відповідальності і медальних очікувань. Вони і так вже пережили сльози розчарування на цих Іграх, а тут їм фактично встромили ніж у спину з того боку, з якого не чекали. Кінцевий результат команди в естафеті не здивував – дівчата просто провалилися і залишили Україну без медалі, на яку розраховували не без підстав. При тому, що золото і срібло сьогодні дітсалося Білорусі та Швеції - командам, які за потенціалом аж ніяк не випереджали наших дівчат до початку змагань.

Днями багато було сказано про різноманітні "спортивні зради" українців. "Діючих" та "колишніх". Казали і про те, як погано, що український олімпійський чемпіон з фристайлу Олександр Абраменко вітається та обнімається з росіянами під час та після змагань. Казали, як сумно від того, що наша фігуристка Олена Савченко виграє золото Ігор-2018 під прапором Німеччини. Але що їх "зрада" у порівнянні з цим вчинком Валі Семеренко? Сміх та й годі. Справжня зрада – це ось так підставити своїх партнерок по команді за кілька годин до найважливішого старту всієї Олімпіади для країни. Адже не секрет, що саме на цю жіночу естафету ми розраховували від самого початку найбільше.

Так, це емоції, це розпач. Валя не стрималася, але вона мала б це зробити. Які б не були обставини та як сильно б в неї не боліло всередині. Так, тренери збірної можуть цілком бути негідникам, так, очільник українського біатлону пан Бринзак міг би під час Ігор не "відправляти на пенсію" сестер Семеренок та Підгрушну без їхньої згоди, так, підготовка до Олімпіади могла бути кращою. Але про це все можна і треба було говорити вже після того, як остання надія на медаль в біатлоні померла.

Тепер же Валентина Семеренко власними руками підставила себе під вогонь критики, адже саме на неї спишуть всі невдачі. Навіть ті, до яких вона не має відношення. Вона стане ворогом №1 українського біатлону, хоча насправді за провал на Олімпіаді мали б і досі мають відповідати інші люди.