Як Мілевський провів класний матч у чемпіонаті Румунії

Чому для команди Мілевського важливо було перемогти?

"Конкордія" грає у так званому "турнірі плей-аут" чемпіонату Румунії. Усі 14 команд чемпіонату були розділені на дві групи: перші 6 поборються за чемпіонство і за місця у євро кубках, а інші 8 – за виживання (щось схоже побачимо вже у наступному сезоні УПЛ). Саме серед останніх і перебуває команда Мілевського, і очки "Конкордії" необхідні немов повітря.

До старту поєдинку команда Мілевського займала передостанню позицію з 9 очками в активі (після розподілу команд на дві групи очки у учасників зберігаються не в повному об’ємі). Відставання від "Волунтарі", що займає сходинку вище, становило 3 очки, а от від сьогоднішнього суперника – "Полі Тімішоари" вже 4 очки. Для "Конкордії" дуже важливо обійти саме когось з цих двух суперників, адже якщо команда Мілевського залишиться на передостанньому місці, то вилетить до нижчого дивізіону напряму. Якщо пережене "Волунтарі", то позмагається у стикових матчах за право залишитися в еліті, а от якщо залишить позаду одразу обох конкурентів, збереже прописку в вищому світі.

Тому сьогодні надважливо було перемогти, і тому нічия не дуже втішила вболівальників "Конкордії". Адже шанс скоротити відставання від рятівної позиції було втрачено і лише відстань від місця, що дасть шанс на перехідний матч, дещо скоротилася.

Як зіграв українець?

Навіть якщо закрити очі на симпатії до земляка, варто відзначити, що Мілевський був одним із кращих у складі своєї команди, якщо не сказати більш категорично. Іноді здавалося, що рівень Артема в рази перевищує рівень його партнерів по команді, особливо в тому, що стосується думки на полі. Повільний темп, в якому грали обидві команди, був досить комфортним для українця, який все ж перебуває не у найкращій своїй формі. Але навіть тих кондицій, що вже набрав Артем, йому вистачило, щоб вести гру команди.

Він часто опускався у глибину поля, аби розпочинати звідти атаки "Конкордії", в той же час був корисним і у штрафному майданчику, коли скидав м’яча на партнерів, але ті загубили декілька дуже перспективних моментів, до створення яких "приклав ногу" Мілевський. Один лише ювелірний пас "черпачком" наприкінці першого тайму чого вартий! Ця передача нагадала передачу Сергія Реброва у переможному матчі плей-офф проти мадридського "Реалу" в 1999-му році, але в складі "Конкордії" свого Шевченка не знайшлося.

Так, декілька моментів Мілевський загубив і сам, але на фоні "старань" партнерів Артем все ж був куди більш ефективним, адже і великий об’єм роботи виконав, і картку для суперника заробив, і прекрасним баченням поля відмітився, але партнери по команді часто просто не розуміли думок українця, намагаючись зіграти більш прямолінійно і передбачувано.

Навіть отримавши перевагу у двох гравців на полі (наприкінці зустрічі арбітр вилучив одразу двох гравців "Тімішоари"), "Конкордія" не змогла дотиснути опонента, хоча і тут Мілевський знову попрацював на результат, зробивши чудову скидку головою на партнера,але тому бракувало швидкості у прийнятті рішення.

Що буде далі?

Попереду у "Конкордії" ще немало матчів до кінця сезону, тому відставання від конкурентів в боротьбі за виживання не здається прірвою. Але при цьому дуже важливо для тренера команди максимально ефективно побудувати гру команди навколо Мілевського. Вже зараз видно, що слова Артема і його агента про те, що українець перебуває у непоганій формі, не пусті звуки, як видно і те, що Мілевський дуже вирізняється на фоні своїх партнерів по команді. Поки у українця є настрій грати в футбол, цим треба користатися, а по сьогоднішньому матчі не скажеш, що козир у вигляді Артема "Конкордія" використала на всі 100 відсотків.

Що стосується самого футболіста, то з такою грою, підкріпленою забитими м’ячами та "асистами", крапку у кар’єрі Артема ставити ніхто навіть не подумає. Звісно, про шанси поїхати на Євро-2016 говорити не будемо, але про те, що Мілевський ще зможе спробувати сили у більш відомій команді, ніж "Конкордія", можна й подумати.