У пошуках дна: Як українські футбольні клуби провалили єврокубковий сезон

"Дно пробилося", – сказав на емоціях після фіаско з "Лугано" воротар "Динамо" Георгій Бущан. І справді, тепер київський клуб, таке враження, у пошуках іншого дна, про яке раніше вболівальники столичної команди й уявлення не мали. А попереду, на прощання з цим невдалим роком, який захочуть якомога швидше забути, виїзд до Чернігова на матч УПЛ з "Десною". Там "динамівцям" можуть підготувати ще одне дно...

Не вийти з групи з "Копенгагеном", "Мальме" та "Лугано" – ще треба було постаратися. Але аж надто вже натужно та зі скрипом їде зараз "Динамо-машина": і з головним водієм ніяк не складається, і запчастини сиплються. І як це все докупи "зліпити" – поки що ніхто не знає.

У підсумку ж неприємна картина в турнірній таблиці "динамівської" групи набрала такого вигляду: нас випередили скандинави, а швейцарці банально поставили дві підніжки у вигляді нічиїх.

На тлі невдач "Динамо" та "Шахтаря" ледь не геройський вигляд має "Олександрія". Навіть незважаючи на те, що вона фінішувала якраз на дні турнірної таблиці, тобто останньою у своєму квартеті, який, до речі, за класом команд суттєво переважає четвірку, в якій зганьбилося "Динамо".

Від хлопців Володимира Шарана не чекали якихось подвигів. Зважаючи на це, вони реально перевиконали план. Не так за результатами, як за грою. Навіть учорашні їхні ігрові наскоки на "Гент" (хоча й поразка 1:2), коли м’яч якимось дивом не опинявся у воротах бельгійського клубу, заслуговують на оплески та повагу.

"Олександрія", відверто кажучи, здивувала своїх опонентів, котрі в один голос визнали, що у них у компанії перебували серйозні суперники, а не "хлопчики для биття", як дехто прогнозував до початку групового турніру Ліги Європи.

"Шахтар" – це окрема пісня. З одного боку, вихід у весняну частину Ліги чемпіонів вважається для "гірників" ледь не обов'язковою програмою (а керівники клубу на чолі з Ринатом Ахметовим взагалі про перемогу там мріють), і вони цю обов'язкову програму провалили. А з іншого – донецький клуб залишився єдиним українським представником у єврокубках, йому тепер "віддуватися" за всіх у весняній частині сезону.

Були сподівання на більше, адже, відсуваючи за дужки "Манчестер Сіті", "Аталанту" і загребське "Динамо" можна було випередити у боротьбі за другу сходинку турнірної таблиці. Не вийшло. Завадила якраз бергамська команда.

А загалом – дно українського клубного футболу на теперішньому етапі виглядає таким чином: 2 перемоги у 18-ти матчах на всіх. І які ці перемоги? Одну з них "Динамо" буквально вистраждало у домашній грі з шведським "Мальме" (1:0), а іншу – "Шахтар" виблагав у пані Фортуни на страшенному фарті над "Аталантою" в Мілані (2:1). І все. Красномовнішої статистики і бути не може. Розучилися перемагати.

А тим часом у таблиці коефіцієнтів УЄФА Бельгія та Нідерланди успішно втікають від нас. Натомість, спроби наздогнати Україну від Туреччини, Австрії та інших виглядають навіть дуже перспективними.

Однак усе пізнається в порівняннях. Візьмемо, наприклад, наших сусідів. З ними можна й посперечатися на тему футбольного дна. Польща (футбольна ж країна, як-не-як) уже роками лише мріє про вихід навіть у групові етапи єврокубків і перебуває аж на 28-ій позиції у таблиці коефіцієнтів УЄФА. А Росія цього разу ганебно втратила всіх своїх представників у єврокубках, уперше за багато років, і там "плачі Ярославни" з цього приводу ще більші, ніж у нас, – сльози ріками течуть. Тож у кого глибше дно?..