ТОП-5 українських тренерів, які увійшли в новий рік у статусі безробітних

Зимова пауза в українському футболі дозволяє пригадати вітчизняних наставників, які залишаються без тренерської роботи

Журналіст Depo.Сектор
ТОП-5 українських тренерів, які увійшли…

Українська тренерська школа активно розвивається, про що свідчать досягнення Андрія Шевченка у національній збірній, Сергія Реброва у "Ференцвароші", постійний прогрес Юрія Вернидуба з "Зорею" та Романа Григорчука з казахстанською "Астаною".

Але не потрібно забувати про інших наставників, які на даний момент перебувають в тіні своїх молодших колег. Своє останнє слово не сказали наступні українські фахівці:

Мирон Маркевич. Останнім клубом для Мирона Богдановича поки що залишається "Дніпро", який через фінансові проблеми опустився на дно українських футбольних ліг. На даний момент він займає посаду голови комітету національних збірних ФФУ, але фахівця не покидають думки щодо повернення у великий футбол. Тренер, який виходив у фінал Ліги Європи (з "Дніпром"), не погодиться на роботу у команді без амбіцій, але пропозицій від топ-клубів українському спеціалісту не надходило.

Олег Протасов. Наставник вже більше чотирьох років залишається без тренерської практики. Румунський клуб "Астра" став останнім невдалим досвідом Олега Валерійовича в його тренерській кар'єрі.

Чемпіонство з "Олімпіакосом" (2003) та фінал Кубка Греції дають дають надію на те, що українець повернеться у великий футбол не у якості менеджера, а в ролі успішного наставника. Нагадаємо, у березні 2017 року призначений на посаду технічного директора Федерації футболу України.

Юрій Калитвинцев. Неоднозначний тренер з російськими коренями ще донедавна їздив на заробітки "за поребрик". Тренував тамтешню "Волгу" та московське "Динамо" і особливими успіхами не відзначався в еліті російського футболу.

В якості тренера відомий по роботі з юнацькою збірною України U-19 (2003-2006; 2009). У 2009 році привів українських юнаків до успіху - перемога на домашньому юнацькому чемпіонаті Європи, що стало його головним тренерським досягненням. У національній збірній працював в штабах Мирона Маркевича і Олега Блохіна. Також певний час після відставки Маркевича виконував обов'язки головного тренера команди. Тож потенціал в Калитвинцева є, залишається його реалізувати повною мірою.

Олександр Головко. Тренер, який з 2006 року очолював національні збірні України різних вікових груп, залишився без роботи наприкінці грудня. Під керівництвом Головка молодіжна команда "синьо-жовтих" посіла 3-є місце у відборі на чемпіонат Європи-2019, пропустивши вперед команди з Англії та Нідерландів.

За всю свою кар'єру жодного разу не очолював футбольний клуб, що дає йому можливість розпочати новий етап в кар'єрі та вийти із зони комфорту.

Віталій Кварцяний. Віталій Володимирович - один з найбільш емоційних фахівців тренерського цеху України. Але при цьому його внесок в український футбол важко переоцінити. Кварцяний не може похизуватися численними трофеями, проте його вихованці є найбільш переконливим доказом місця тренера в історії українського футболу.

Серед гравців, які пройшли "школу Кварцяного" і стали відмінними гравцями, варто виділити Василя Сачка, Анатолія Тимощука, В'ячеслава Шевчука, Папу Гуйє, Євгена Хачеріді, Марко Девіча, а також Олега Лужного. Буде дуже прикро, якщо цей список перестане поповнюватись новими прізвищами. Для цього епатажному наставнику потрібно повернутись до тренерської роботи. Невже це знову стане луцька "Волинь", яка має непогані шанси підвищитись у класі вже за підсумками поточного сезону?

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Сектор

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme