"Путін – ху*ло" і тихі японські ультрас - як українка на матч "синьо-жовтих" в Льєжі ходила

Сьогодні в бельгійському Льєжі збірна України обіграла команду Японії з рахунком 2:1

Політичний оглядач Наталія Литвинова вперше потрапила на виїзний матч збірної України з футболу.

Літак Boeing зустрів дуже тихий Льєжський аеропорт. Склалось враження, що ми взагалі були першими пасажирами в цей день. З вікна автобуса, Льєж - чисте, сучасне, європейське містечко. Стадіон "Стад Моріс Дю Франс" знаходиться приблизно в 40 хвилинах їзди від аеропорту. Це порівняно невеликий, але непогано обладнаний, як для малого міста стадіон. Для журналістів скрізь є wi-fi. А от в жіночому туалеті в рукомийнику води не виявилося.

Я завжди залюбки дивлюсь початок футболу, коли лунають гімни країн, коли гравці та глядачі разом співають - це дуже круто і це створює ту особливу атмосферу позитиву, за яку вже варто полюбити футбол. Проте сама гра надзвичайного враження не справила. Трибуни - практично порожні.

Японських вболівальників разом зі ЗМІ, було приблизно два автобуси. Як і наших. І якщо українські вболівальники були веселі, співали-кричали традиційне "Путін Ху*ло", то японці – дуже стримані в емоціях. Мовчали, як риби.

Ще один яскравий спогад - свіже льєжське повітря. Я не могла ним надихатись, настільки воно здавалось чистим.

На виході зі стадіону нас зустрічали вісім усміхнених копів на мотоциклах. Як попереджала нас гід в автобусі, треба обовязково бельгійцям посміхатись у відповідь, бо сумне, понуре обличчя у європейців викликає підозри.

P.S. Вперше в житті під час перельоту я була єдиною жінкою в літаку. Чоловіки навперебій обговорювали футбол. І це реально дуже прикольна атмосфера. А чоловікам для щастя багато не треба. Достатньо і перемоги над Японією.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Сектор