Про бидло, або чому український футбол - це роздовбаний луцький туалет

Сучасний український футбол вже сьогодні нагадує річ неприємну, котра погано пахне. Причому під поняттям "футбол" я розумію не виключно м'яч, поле і футболістів з тренерами, а всі його складові від самих гравців, команд, фанатів, власників клубів, керівництва ліг і Федерації до журналістів. 

Тепер дивіться. Ось це фото стадіону "Авангард"  перед матчем 4-го туру Прем'єр-ліги "Волинь" - "Зірка" (1:0).

На матч прийшло 2 100 глядачів. Він пройшов у суботу. Малувато, насправді, але для сьогодення - цілком таки показник.

Ось це фото сектору ультрас "Волині". Там теж немає аншлагу.

А ось це звичайний собі громадський туалет на луцькому стадіоні "Авангард".

Ви спитаєте мене: "до чого тут туалет? Ну роздовбаний, і що?". Насправді, це не просто туалет - це типове обличчя українського футбольного господарства, символ відсутності самоповаги у нашому суспільстві. 

Тепер коротко поясню ситуацію на прикладі луцької "Волині". Ось ці хлопці, фанати, які не заповнили сектор на матч із "Зіркою", в минулому сезоні, коли "Волинь" активно готувалася до припинення свого існування і створення клубу ФК "Луцьк", на трибунах вивішували банер "Палиця, врятуй "Волинь". Люди, котрі не знають, хто такий Палиця - гугл вам допоможе. 

Нещодавно ці ультрас активно сварилися з Кварцяним, доводячи свій вплив у клубі. Що вони є невід'ємною його складовою. А потім розповідали про "нову сторінку у відносинах з керівництвом". І при цьому ось ці хлопці, які не вкладаючи грошей у клуб, активно доводячи свій вплив власникам, ходять "справляти нужду" у роздовбаний туалет стадіону. Ні, правда, невже не можна зібрати кошти і зробити ремонт там - для себе. Виключно, щоб не ходити в роздовбаний, брудний, смердючий туалет, а робити це, як нормальні люди, в яких є самоповага. Чи тут теж "Палиця врятуй туалет?".

З таких дрібниць починаються всі проблеми українського футболу. Ви зараз скажете мені знову, мовляв, про що я тут пишу, знайшов один розбитий туалет - в нас на "Олімпійському" нормальні туалети і всюди. 

Мова тут не про сам туалет, а ментальність людей. Ми хочемо, щоб за нашими спинами не "катали" договірні матчі, арбітри не заробляли на цьому мільйони, а керівники клубів нас поважали. Ми хочемо, щоб керівництво ФФУ і головний тренер збірної не влаштовували закритих прес-конференцій, запрошуючи на них виключно "придворних писак", а поважали нас за щось. Ми прагнемо впливати на процес, але самі ж не поважаємо себе. За нас все має зробити якийсь дядя Петя. Причому в українському сьогоденні у нас є реальний дядя Петя.

Українські вболівальники намагаються довести, що вони є частиною клубу і з ними мають радитися, але не вкладають гроші в клуб і ходять у роздовбаний туалет. Більшість українських журналістів пишуть замовні статті за шматок хліба, або просто, щоб потрапити у чартер і полетіти зі збірною, а ще краще - щоб потрапити у коло обраних і випити на фуршеті. Українські футбольні керівники, коли бачать все це, вони розуміють, що з цим "бидлом" не варто навіть рахуватися. Бо ось ці от люди самі себе не поважають. 

І коли вболівальник, побачивши вбитий туалет, збере своїх побратимів, скинеться разом з ними і відремонтує його, щоб ходити по маленькому чи великому у комфортних умовах, коли журналісти, яких запрошують на закриту прес-конференцію і там кажуть про відкритість, банально не прийдуть на неї, показавши, що ми в такі ігри не граємо, тоді почнуться невеликі, а згодом і масштабні зміни у футболі, суспільстві, житті країни. Бо поки немає самоповаги у народу, немає тиску з боку людей, ніхто не саджатиме реальних корупціонерів, а за спинами і надалі кататимуться "договірняки". Бо нас, у своїх кабінетах, всі вони називають одним словом - "Бидло".