Офіційно: Ракицький перейшов із "Шахтаря" в "Зеніт"

Футбольні клуби "Зеніт" і "Шахтар" досягнули угоди про перехід центрального захисника до складу синьо-біло-блакитних. Угода з футболістом розрахована на 3,5 року.

На офіційному сайті пітерського футбольного клубу подано таку інформацію про оборонця збірної України: "Ярослав Володимирович Ракицький народився 3-го серпня 1989-го року в Першотравенську. У шість років розпочав займатися футболом в секції рідного міста; в 13 – перейшов в академію донецького "Шахтаря". За основний склад "гірників" Ракицький дебютував 15-го серпня 2009-го року в матчі Кубка України проти "Дністра". В цілому в "Шахтарі" провів 326 матчів і забив 14 м'ячів. Ярослав Ракицький – семиразовий чемпіон України, шестиразовий володар Кубка і Суперкубка країни. За національну збірну України провів 54 матчі і забив 4 м'ячі. Брав участь в чемпіонатах Європи 2012-го і 2016-го років. Ярослав Ракицький виступає на позиції центрального захисника. Володіє поставленим ударом і першим пасом, фізично міцний і досвідчений футболіст. Синьо-біло-блакитні вітають Ярослава Ракицького в Петербурзі і бажають успіху!"

Переїзд українського футболіста (та ще й гравця національної збірної) до Росії – це вже неабиякий резонанс і відчутні вболівальницькі емоції, у переважній більшості негативні від українських фанатів. Можна не сумніватися: з'явиться сила-силенна інтернетівських коментарів, мемів, звинувачень і всього такого іншого.

Ракицькому згадають усе: те, що він принципово не відкриває рота під час звучання Державного Гімну України, де він тримає руку під час його виконання, чому висловлювався позитивно про Донецьк і жодного разу не казав слів поваги про Україну…

Мабуть, і на збірній України в разі такого переходу Ярославу можна буде поставити хрест. Принаймні перед головним тренером Андрієм Шевченком постане велика дилема: з одного боку, начебто досвідчений виконавець, 29 років, до ветеранських "погонів" іще не дослужився, міг би ще допомогти та чомусь навчити молодь, а з іншого – громадська думка, та й сам факт перебирання до стану країни-окупанта, делікатно кажучи, дуже насторожує. Тож вибір здається очевидним…

Але будьмо відвертими: найкращі футбольні роки Ракицького все ж таки минають, і в багатьох матчах він не демонструє тієї гри, що раніше. До того ж Андрій Шевченко останнім часом активно довіряє молоді, тож втрата Ярослава на грі збірної, можливо, й не дуже позначиться.

Це ж стосується і донецького клубу. Тим більше, що його португальський наставник Паулу Фонсека перестав незмінно випускати Ракицького у стартовому складі, часто застосовуючи інші дуети центральних оборонців (навіть номінально флангового Миколу Матвієнка в центр захисту перевів).

Тому для самого футболіста рішення змінити атмосферу цілком зрозуміле. Вибрав він не Європу, як більшість інших співвітчизників, а Росію – з усього видно, вона йому ментально більше підходить (та й у цьому ніхто не сумнівався).

Та чи зможе Ярослав Ракицький прижитися у новому футбольному середовищі та в нових ігрових реаліях іншого чемпіонату – це ще питання, на яке складно дати відповідь…

А щодо "Шахтаря", то він у такому разі вчиняє прагматично. По-перше, віддавши Ярослава, донецький футбольний клуб частково розвантажить зарплатну відомість, бо Ракицький – один із найбільш високооплачуваних гравців команди. По-друге, на трансфері "гірники" непогано зароблять – приблизно 12 мільйонів євро разом із бонусами. Зарплата ж самого футболіста складе близько 2,5 мільйона євро в рік.