Чи потрібен збірній України бразилець Ісмаїлі

Бразильський футболіст "Шахтаря" Ісмаїлі може стати новим натуралізованим українцем для синьо-жовтої команди Андрія Шевченка

Свого часу його вносили до квартету бразильців, які мають шанс "перекваліфікуватися" в українців. З того списку наразі лише в Марлоса це вийшло. Тайсона заграли за збірну Бразилії, тому для України він відпав, згідно з міжнародними футбольними правилами. Мораєса навряд чи залучать під синьо-жовті знамена через "неблагонадійність" – дуже вже неоднозначно сприйняли би його появу збірники-"динамівці" через фактичну зраду форварда (перейти таким чином, як це зробив Мораєс, із "Динамо" в "Шахтар" – це ще треба вміти). А ось в Ісмаїлі ще все може вийти.

У січні йому виповниться 29 років. Вік, коли можна ще продуктивно побігати, пограти та допомогти команді. Тим більше, що, виступаючи за "Шахтар" з 2013-го року (тоді в лютому його придбав донецький клуб у португальської "Браги"), він повністю ознайомлений з реалією та специфікою українського футболу.

Для того, щоби повноцінно стати українцем, іноземцеві потрібно постійно жити та працювати в Україні впродовж 5-ти років. Такий термін Ісмаїлі відбув ще в лютому минулого року. Однак рік тому до його кандидатури Андрій Шевченко ще не звертався. На початку 2019-го процес може пришвидшитися.

До того ж сам футболіст, який мріяв виступати за національну команду своєї рідної країни, схоже, відчув, що наставник збірної Бразилії Тіте на цій позиції використовує інших, дещо зірковіших виконавців. Тож уже сам Ісмаїлі "дозрів" до того, що варто спробувати з Україною.

Микола Матвієнко із "Шахтаря", Віталій Миколенко з "Динамо", Василь Кравець з іспанського "Луго", Андрій Цуріков з "Олександрії", Володимир Костевич із польського "Леха", врешті-решт Олександр Зінченко з англійського "Манчестер Сіті" та Євген Макаренко з бельгійського "Андерлехта", які теж можуть зіграти на цій позиції, – список лівих захисників для збірної України виглядає солідно та розширено.

Однак, будьмо відвертими, Ісмаїлі за ігровими якостями переважає перелічених вище претендентів. Особливо якщо говорити про атакувальну тактику ведення гри – у цьому списку, мабуть, конкурентів йому немає. Проте, з іншого боку, це аж ніяк не означає, що, наприклад, той же Миколенко, якому зараз лише 19 і який останнім часом помітно прогресує, не перевершить у перспективі бразильського конкурента. Тому до будь-якого рішення потрібно підходити обережно та виважено.

Тим паче, що категорично проти залучення ще одного хлопця з Бразилії до національної української команди будуть противники натуралізації як такої – а їх у нашому вболівальницькому середовищі вистачає. Знову ламатимуть списи у дискусіях навколофутбольні аналітики, а найрадикальніші фанати можуть навіть вдатися до різноманітних акцій на трибунах стадіонів.

Тому питання з новим іноземцем для України далеко не однозначне. З одного боку, у кваліфікації Ісмаїлі ніхто не сумнівається. Проте тренерам головної команди країни варто відчувати й утримувати відповідний баланс усередині національного колективу. Словом, Андрієві Шевченку та його помічникам (насамперед українським) є над чим задуматися…

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Сектор