Нічийний синдром: Чи здатна Україна на єврокубковий прорив

Але якщо бути відвертими та реально оцінювати матчі за участю наших команд, то їх усі можна вважати нічийними. Адже "Шахтар", який здолав у Лізі чемпіонів на міланському "Сан-Сіро" "Аталанту" (2:1), дещо нелогічно вирвав перемогу на останніх миттєвостях гри, що котилася до мирного підсумку.

Так, цього разу пощастило. Але вже наступними – варто доводити у спарених матчах проти загребського "Динамо", що клас українського клубного футболу справді вищий від того ж хорватського. Зараз турнірна ситуація сприятлива для "гірників".

Додає оптимізму і той факт, що перше українсько-хорватське протистояння відбудеться на домашньому для "Шахтаря" харківському стадіоні "Металіст". Саме там потрібно брати своє, а потім довершувати справу у Загребі. Принаймні потенціал для цього в команди Луїша Каштру є.

Потенціал начебто є і в київського "Динамо". Однак підопічні Олексія Михайличенка у четвер у матчі Ліги Європи розчарували. Нульова нічия зі швейцарським "Лугано", який перебуває у відчутній кризі, – не той результат, на який очікували прихильники футбольного клубу зі столиці України.

Гра і справді в "динамівців" вийшла сумовита. Проте нічого страшного не сталося. Турнірне становище у групі виглядає навіть так нічого собі.

Щоправда, наступним суперником у спарених двобоях для "Динамо" стане головний конкурент у боротьбі за лідерство у групі – "Копенгаген". Однак тут теж є позитивний момент: перший поєдинок між українською і данською командами відбудеться 24-го жовтня на київському "Олімпійському". Тож перевагою рідних стін "динамівцям" варто скористатися і таки підтвердити, вже нарешті всерйоз, що ігрову та функціональну кризу подолано.

Від третього українського учасника єврокубків – "Олександрії" – чекали значно менше, ніж від наших грандів. Але футболісти Володимира Шарана у своєму дебютному сезоні у груповому етапі Ліги Європи вже відчули смак і забитих голів, і заробленого пункту, і доволі сміливої гри, то чому не продовжувати поступ – після поразки (від "Вольфсбурга" 1:3), нічиєї (з "Гентом" 1:1 вчора) не вистачає ще перемог для повного комплекту.

А наступний суперник в олександрійців цілком підйомний – "Сент-Етьєн" зараз більше думає про те, як піднятися з низин турнірної таблиці французької Ліги 1 (наразі передостання 19-та позиція), ніж про тріумфальні походи Європою. Таким аспектом можна скористатися, навіть незважаючи на те, що перша з двох спарених зустрічей відбудеться для української команди на чужій території.

А тим часом в актуальній таблиці коефіцієнтів УЄФА ми, як і після першого єврокубкового туру, 10-ті, радикальних змін не відбулося, якщо не звертати уваги на те, що на тлі України відриваються догори Нідерланди та особливо Бельгія, а найближчі переслідувачі продовжують дихати в спину.

Ну, і для наочного пояснення, чому нам просто необхідний прорив, варто навести ще одну табличку. Але тепер перенесемося на рік уперед і побачимо неприємну динаміку до падіння, адже за теперішньої ситуації ми в наступний сезон втупимо вже 12-ми. І хоча до цього ще далеченько, все можна ще виправити – але українським клубам вкрай потрібно вже тепер організовувати єврокубкові прориви, у протилежному випадку приводів до оптимізму в нас залишатиметься все менше...