Маріуполь і "Динамо". Як Суркіс з Аваковим займаються словоблуддям
Історія з відмовою "Динамо" грати у Маріуполі поєдинок чемпіонату України проти ФК "Маріуполь" немов зібрала докупи весь можливий популізм у нинішньому убогому українському футболі
Дискусія щодо поїздки "Динамо" на матч 7-го туру УПЛ в Маріуполь, який пройде 26-го серпня, після святкування Дня Незалежності, тягнеться вже не перший місяць. Президент "Динамо" Ігор Суркіс вимагає гарантій безпеки, причому письмових, бо у ці дні можуть активізуватися бойові дії. Каже, що боїться за безпеку своїх футболістів. Демонструє запити до МВС і СБУ, які в принципі не рекомендують грати в цьому місті. Президент ФФУ Андрій Павелко готовий їхати на автобусі з киянами - це вже щось, враховуючи те, що більшого футбольний орган автоматично не може зробити. А голова МВС Арсен Аваков, в свою чергу, гарантує, що МВС зможе забезпечити безпеку під час футбольних матчів у місті. Свої п'ять копійок вставив навіть кумедний президент УПЛ Генінсон, підкресливши, що "немає жодних підстав переносити матчі з Маріуполя", ніби його слова насправді когось хвилюють.
Вся ці історія нагадує звичайне словоблуддя.
Президент "Динамо" словоблудить, коли прикривається безпекою команди. Насправді, "Динамо" було б не проти зіграти проти "Маріуполя" гостьовий матч на нейтральному полі. Там, куди можна долетіти, а не їхати автобусом, ще краще в Києві - на "Динамо" ім. Лобановського. Але він вступив протистояння з ФФУ та УПЛ і не може відступити.
Словоблудить і Арсен Аваков, який гарантує безпеку на словах. А за слова, як відомо, не буде відповідальності. Із зрозумілих причин Аваков не підпише жодну гарантію, бо її ніхто не може надати.
Не надасть гарантій АТЦ СБУ, Генштаб, не допоможе розвідка, як тоді - 24-го січня 2015-го, коли з "Градів" обстріляли житлові квартали Лівобережного району Маріуполя.
Від стадіону "Іллічівець" до району бойових дій, поблизу лінії розмежування, трошки більше 30 кілометрів. І понад 10 км відмежовують його від Сартани, передмістя міста, яке обстрілюють, в тому числі, не так давно робили це з "Градів".
У Набережному, за 33 кілометри від Маріуполя, ОБСЄ фіксувала боєприпаси, зокрема для 240-мм самохідних мінометів "Тюльпан". Вони не долетять до стадіону навіть, якщо ними будуть стріляти з Безіменного - максимальна дистанція близько 10 км. Втім, бойові дії тривають щодня. Зокрема, в районі Широкиного, Водяного, Павлополя. Ніхто не дасть гарантій, що "Гради" не вдарять по місту, як тоді, у 2015-му році. Це банально неможливо зробити, бо стріляти можуть навіть з району Новоазовська.
Але вся ця історія з футболом у Маріуполі, де не хочуть грати "Динамо" і "Карпати", вилізе боком саме їм. Більше, звичайно, киянам, оскільки львівський клуб не розхитує медіапростір. А президент "Динамо" Ігор Суркіс, навіть будучи правим щодо гарантій, не дивлячись на їхню утопічність, топить створену ілюзію "патріотичного клубу", що грав у "вишиванках", ультрас якого, хоч і не вміють себе поводити, проте засвітилися на Майдані та у війні на Донбасі, і взагалі - "Динамо" ж не сепаратисти, як "Шахтар". Як не крути, Маріуполь сьогодні - це патріотично, а не їхати туди, відповідно, навпаки.
Цю історію можна було осідлати, викрутити і зробити собі піар. Якби, наприклад, "Динамо" приїхало до міста і організувало акцію, роздачу автографів чи ще якусь цікаву штуку для людей і солдатів. Ви скажете, їм потрібен результат. Можливо, але чемпіонат убогий, а сама ситуація нагадує безвихідь. Наразі киянам світить поїздка в місто у ролі боягузів через Суркіса або технічна поразка. І в такій атмосфері і без того буде важко взяти три очки. Точно не буде легше, ніж було б у випадку різного роду акцій команди в місті.
Менеджмент "Динамо" показав себе традиційно рідкісним дном. Щоправда, деякі люди в цій історії, так само, не стрибнули вище голови Суркіса. І сама дискусія перетворилася у популізм та словоблуддя. Поїздка або технічна поразка - це єдине, що мало почути "Динамо". А замість цього ми спостерігаємо цирк на рівні вже міністра МВС.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Футбол