Конфлікт Довбика з Ніцой: Чому більшість українських футболістів ніяк не заговорять "солов'їною"

Яскрава перемога та вихід у чвертьфінал Євро-2020 збірної України став справжнім святом для українських вболівальників. Але знайшлась і "ложка дьогтю" у історії з автором забитого м'яча у ворота шведів – Артема Довбика. Справа в тому, що українській письменниці Ларисі Ніцой не дуже сподобалось післяматчеве інтерв'ю молодого форварда, адже він завзято роздавав його російською мовою.

"Довбик. Що, знову? Знову московит? Господи, ну звідки беруться ці марсіани? А тепер усі, хто написав про українського героя, хто ставив уподобайки, хто вболівав, хто хвалив – так само дружно сходили до нього і сказали йому, що українські герої, тим більше, якщо вони з Черкас (Холодний Яр і все таке), розмовляють українською. Скажіть йому про це. По-доброму скажіть. Бо він ніколи про це не чув. Де їх усіх тримають? У якому вакуумі?" — написала Ніцой в соцмережі.

Скандальна історія мала продовження вже наступного дня. Лариса Ніцой повідомила про телефонний дзвінок від українського гравця Довбика.

"Мені подзвонив Артем Довбик. Ми з ним довго говорили по телефону.  Я розповідала йому, що українській зірці і герою неприпустимо говорити в публічному просторі неукраїнською мовою. Пояснювала, чому.  А він казав, що хоч його батьки й українськомовні, він постійно перебував з російськомовними тренерами. 

Він попросив мене написати допис, що він поспілкувався з тренерами і вони дійшли висновку, що будуть говорити на всіх прес-конференціях українською. 

Я пишу цей допис. І це була б гарна історія. Занадто гарна. І мені дуже хочеться в неї вірити. Але я думаю, що то був не Артем, і то було шахрайство. Чи може я вже така зневірена?" — написала Ніцой.

Згодом виявилось, що це був пранк у виконанні журналіста Василя Крутчака, а сам Артем Довбик навіть не підозрював про баталії з відомою письменницею.

Звичайно, виправдань для Артема Довбика, як і для всіх інших російськомовних важко знайти. Але в даному випадку вони таки є. Справа в тому, що левова частка футболістів збірної України виховувались у російськомовному середовищі, більшість наших елітних гравців з центральної та східної частини України, а там українська мова явно перебуває не на провідних ролях. Далі були футбольні школи з радянськими тренерами, які принципово не спілкувались "солов'їною". Крім того, українська мова в нашому футбольному світі сприймається як "мова селюків", і цю тезу підтвердив колишній голкіпер "Шахтаря" та збірної України Рустам Худжамов:

"Я приїхав з села під Києвом на Нивки (там розташована школа "Динамо" – прим.). У мене є дуже багато русизмів у мові, але я їх відстежую. Я говорив українською з дитинства. Приїхав, всі такі: "О, селюк". Тоді українська мова така була, що "селюк" до мене зверталися.

Я боюся цього. Тим більше, у мене таке ім'я і прізвище, що мені накидали, що я чорний. Тоді ж було класно роздавати всім ярлики – хохол, банабак, чорний і ось ці слова. Ти просто прийняв, що ти селюк і почав соромитися цього. Зараз є тенденція до змін. Сподіваюся, ми будемо це все міняти.

Так, я в побуті десь використовую російську. Але зараз класно, що у всіх магазинах, ресторанах по-українськи. Ти приходиш і можеш говорити українською. Це добре".

Втім, спостерігається певна тенденція до позитивних змін. Головний тренер збірної України Андрій Шевченко приємно здивував під час пресконференції присвяченій грі відбіркового турніру чемпіонату світу проти збірної Франції. Коуч розпочав спілкування з журналістами українською мовою та обіцяв це робити й надалі.

"Доброго дня, я радий всіх привітати з початком зборів національної команди. Із задоволенням відповім на усі ваші запитання. Поки не готовий спілкуватися українською мовою постійно, але робитиму це в майбутньому".

Постійно демонструє патріотичний приклад й Олександр Шовковський, який працює у тренерському штабі Андрія Шевченка. Саме Шовковський провів довжелезне інтерв'ю із Віктором Вацком українською мовою. Так, з довгими паузами, без складних думок та речень, але на це було приємно дивитись і слухати. 

Часто можна почути на просторах інтернету україномовного Ярмоленка, а уродженець Львова Роман Яремчук, напевно, єдиний у складі національної команди, для кого українська є рідною.

Дуже прикро, що на сьомому році війни з Росією такі теми продовжують підривати український інформаційний простір. Шкода, що наші футболісти і тренери до сих пір відчувають певну меншовартість у відношенні до агресивного північного сусіда.